Сволок — це балка, яка підтримує стелю в будівлі. Синоніми до слова «сволок»: балка; (діал.) бантина, бальок, (діал.) трам, трям, (діал.) тямок (трамок).
СВОЛОК
«Сволок» — це дерев’яний брус, який скріплював основу стелі та стіни. Його виготовляли з дуба або липи. На ньому вирізьблювали дату побудови хати, ім’я господаря, побажання щастя й добра, невеликий текст молитви.
У давні часи на брусі зображували сонце, місяць, зорі, птахів, квіти, дерево життя, потім — хрести. У «чистий» четвер, повернувшись додому з церкви, свічкою випалювали на сволокові хрест-оберіг від грому. На Водохреща малювали хрести крейдою.
Напередодні свят сволок мили або білили. На ньому могли зберігатися церковні книги та цінні документи — дарчі папери, листи, метрики. Тут лежали пучки лікарських трав, вербові гілки. До сволока кріпили лампадку, іноді — й колиску.
Коли будували хату, сволок нерідко піднімали на рушниках, що означало велику пошану до нього. Балки переносили зі старої хати в нову. Старі сволоки тримали на горищі як священну реліквію роду.
До сволока тричі піднімали дитину хрещені батьки, коли несли хрестити або у день народження, бажали їй щастя.
«Сволок» — символ охоронця оселі, лінії, на якій вона тримається і яку не можуть переступити злі духи.
Приклад: Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований;... вирізано і хто світлицю збудував, і якого року. (Пантелеймон Куліш)
Означення: гарний, дубовий, міцний, різьблений та інші.
Сталі вислови зі словом «сволок»:
- Під сволок; до сволока сягає — «хтось дуже високий».
- Підняти до сволока — «побажати доброго здоров’я».