Скарбник (посада)

Скарбник (посада)

Скарбник — це людина, яка відає коштами, цінними паперами та ін. у державних установах і громадських організаціях. Історично скарбник — це той, хто забезпечував матеріальне і технічне постачання у військових частинах і установах; у Київській Русі та у давнину в Україні скарбничий відав скарбницею князя, монастиря тощо. Варіанти: скарбовий, скарбничий, скарбівничий, скарбівник.

СКАРБНИК

«Скарбник» — це посадова особа, що відповідала за кошти «скарбниці» — урядової установи, яка відала державними фінансами і державним майном. Словом «скарбниця» позначали також велику кількість грошей і цінностей та місця їх зосередження, а «скарбник» було назвою охоронця, постачальника.

У Запорізькій Січі «скарбниця» — це адміністративна установа, яка розпоряджалася коштами козацького війська. Її очолював «підскарбій». «Скарбницею» іменували також місце, де будували човни, виготовляли зброю, тримали гармати тощо. Існувала спеціальна посада — «військовий кантаржій», обов’язком якого було стежити за збором здобутків для січової скарбниці й дотриманням правил торгівлі.

Скарбник (посада)

У народних казках, легендах, переказах «скарбник» — чорт, який стереже закопаний скарб.

Приклад: Гетьман говорив зі своїм скарбником. (Натан Рибак)

Означення: досвідчений, старий та інші.

Прочитайте!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twelve + 10 =