Гуцульщина — це історико-етнографічний район у східній частині Українських Карпат.
ГУЦУЛЬЩИНА
«Гуцульщина» — це край, який розташований у південній частині Івано-Франківської, Чернівецької та на південному сході Закарпатської областей. Тут проживають українці, яких називають «гуцули». Походження слова «гуцул» пояснюють по-різному. Його пов’язують із дієсловом «гуцати» — підстрибувати, підскакувати (в танці); а також із румунськими чи молдавськими словами «гоц», «гуц», що в перекладі означають «опришок» (розбійник, учасник визвольних повстань), або ж «кочул» — пастух.
Протягом сторіч територія Гуцульщини перебувала у складі різних держав: до 70-х років 18 століття — Польщі, Туреччини, Молдавії, Угорщини, у 1920—1939 роках — Польщі, Румунії, Чехословаччини. Тепер уся Гуцульщина, за винятком 8 селищ на Буковині, які належать Румунії, входить до України.
На цій землі люди здавна вирощують овець, виготовляють одяг з хутра, шкіри, домотканого сукна. Святкове вбрання гарно прикрашають вишивкою, аплікацією. Гуцульські вишивки, вироби з дерева, тканини, глиняний посуд, писанки здобули славу в усьому світі. Самобутніми є старовинні гуцульські хати, що мають вигляд дерев’яних фортець у горах.
Цей край багатий піснями, легендами, музикою, танцями. Про життя гуцулів писали такі письменники, як Гнат Хоткевич, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська, Олександр Олесь, Христя Алчевська, Володимир Гжицький та інші. Детальний опис цього регіону здійснено у книгах Володимира Шухевича «Гуцульщина» (1899—1908), а також «Гуцульщина» (Київ, 1987).
Приклад: Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини — один з кращих в Україні. (Із газети)
Означення: зелена, неповторна, чарівна та інші.
Пейзажі Гуцульщини-Прикарпаття — художник Андрій Репета
