Зброя — знаряддя для нападу або оборони. Синонім: засоби боротьби.
У воїнів Київської Русі основною оборонною зброєю були «кольчуги» (військові сорочки з металевих кілець), «шоломи» (головні убори з металу, що захищали від удару), «щити» (дошки з дерева, металу, шкіри з дугою для руки). Активно використовували нападну зброю: «луки» (стягнуті ременем, мотузкою, волосінню дерев’яні дуги), «стріли» (тонкі стрижні з гострими кінцями), «списи» (гострі металеві наконечники на довгих держаках), «мечі» (двосічні довгі клинки), «пращі» (стародавні ручні пристрої для метання каменів).
ЗБРОЯ
Вогнепальна зброя виникла у 13–14 століттях. Їй передували давні бойові машини: «баліста» (кидали каміння, окуті залізом колоди, діжки з палаючою смолою), «катапульта» (метали важке каміння, загострені колоди під час облоги фортець) і «стінобійний таран» (знаряддя у вигляді колоди з металевим наконечником, підвішене ланцюгами на пересувній башті для пошкодження стін).
Із 14 століття входила у вжиток фортечна і польова артилерія. Перші гармати на Україну привезено в 1394 році. Для відливання гармат у 1468 році у Львові засновано майстерню — «людвисарню». Самостійну козацьку артилерію було запроваджено на Запорізькій Січі з 1580 року. Запорізьке військо на озброєнні мало до 50 гармат. Козаки використовували і ручну вогнепальну зброю: «мушкети» (рушниці з широкими дулами), «пістолі» (пістолети з коротким стволом), «пищалі» (важкі рушниці). Також була поширена холодна зброя: шаблі, списи, луки, кинджали, ножі, бойові молотки, сокири. Застосовували шматки заліза із загостреними кінцями — «якірці», котрі розкидали на шляху ворога, щоб коні калічили ноги.
На фото: Плазмова «зброя майбутнього»; (вгорі - Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов під час відвідування виставки озброєння)
У кінці 19 — на початку 20 століття серед озброєння з’явилися танки, літаки, згодом виникли ракети, підводні човни. Є такі види сучасної зброї: «ядерна» (атомна зброя, в якій використовують ядерні боєприпаси), «хімічна» (бойові отруйні речовини), «бактеріологічна» (бактерії, віруси, які викликають захворювання людей), «вогнепальна» (пристосована для стрільби з допомогою пороху або інших вибухових речовин) та інші.
Україна показала приклад усьому світові, відмовившись від ядерної зброї.
Приклад:
Військо Ігоря ступає
В грізній зброї, в шоломах.
(Олександр Олесь)
Означення: бактеріологічна, вогнепальна, козацька, ракетна, стрілецька, хімічна, холодна, ядерна та інші.
Прислів’я про зброю:
- Не все то козак, що списа має.
- Піч — річ бабська, а шабля — козацька.
- Хто смерті не боїться, того і куля не бере.