Віник — це зв'язаний жмуток стеблин, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого-небудь; зменшене — віничок.
Синоніми до слова «віник»: деркач, драпак, мітла.
ВІНИК
Віники в Україні виготовляють із стебел рослин (льонки, проса та ін.), із тонких гілок дерев (берези, липи, дуба тощо). Стебляними підмітають долівку, підлогу, обмітають взимку взуття від снігу. Віниками із гілок, дерев замітають двір, дорогу.
Великий віник, часто прикріплений до довгої палиці, називається «мітлою». За народними уявленнями, на мітлах можуть літати відьми, сидячи зверху.
Віники з гілок дерев з листям мають лікувальні властивості, тому їх використовують, коли паряться у лазнях.
У господарстві можуть бути віники із дроту — «дряпачі». У сучасному міському побуті поширилися вироби із синтетичних тканин, якими одночасно замітають і миють.
Словом «віничок» називають також пристрій для збивання яєць у піну, сметани на крем під час приготування їжі.
Приклад: Ухопила (Оксана) віник та давай хату мести. (Григорій Квітка-Основ'яненко)
Означення: березовий, великий, добрий, дубовий, новий та інші.
Загадки про віник:
- Горбате, криве, всю хату обійде, а в кутку стане.
- Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче.
- Стоїть хлопець коло порога, ликом підперезався.
Сталі вислови («віник»):
- До нових віників пам'ятати — «дуже довго пам'ятати».
- Хоч віником мети — «пусто»; «нікого і нічого немає».