Унія — це об’єднання, союз двох або кількох монархічних держав під владою однієї династії. Також «Унією» називається об’єднання православної церкви з католицькою під владою Папи римського.
Приклад: Згідно з Люблінською унією Литва зберегла певну автономію. (Із підручника)
Означення: державна, церковна та інші.
УНІЯ
В історії України відомі часи, коли її територія, згідно з уніями, входила до певних держав. За Кревською унією, укладеною литовським князем Ягайлом 1385 року, частина західноукраїнських земель належала до об’єднання Литви з Польщею. Люблінська унія 1569 року засвідчила утворення єдиної держави Речі Посполитої на основі Польського Королівства і Великого князівства Литовського. За цим документом до Польщі було приєднано Підляшшя, Волинь, Київщину і Брацлавщину. Почалося політичне, економічне і культурне поневолення українських земель.
У жовтні 1596 року було проголошено Берестейську унію, розпочато утворення «уніатської церкви» — об’єднання православної церкви України й Білорусі з католицькою. Папу Римського визнали її главою. У рамках Київської митрополії зберігалася адміністративна, обрядова, загалом церковно-культурна автономія. Уніатська церква згодом стала називатися «греко-католицькою». Радянська влада ліквідувала цю церкву 1946 року на Львівському церковному соборів кінця 80-х років 20 століття греко-католицька церква відродилася.
Послідовника церковної унії називають «уніатом», послідовницю — «уніаткою», а віросповідання — «уніатством».
Картина: художник Ян Майтейко, «Люблинська унія», 1869 (з розп'яттям зображено Сигізмунда ІІ Августа)