Телеграф — це вид зв'язку, що забезпечує швидке передавання і приймання повідомлень на відстані. Також «телеграфом» називається апарат, що приймає такі повідомлення, та установа зв'язку і будинок, в якому вона міститься.
ТЕЛЕГРАФ
Телеграф як вид зв'язку виник у 19 столітті, коли люди навчилися передавати по дротах повідомлення на далеку відстань. Тоді з'явилися телеграфні апарати і спеціальна азбука Морзе, а також посада телеграфіста. Спочатку телеграфом користувалися лише установи, потім і звичайні громадяни.
Перший телеграф та урядову телеграфну міжміську станцію на території України було відкрито у Львові 1852 року. У 1854 році прокладено повітряну дротяну лінію Москва — Київ, а в 1856 році в Києві почала працювати міська телеграфна контора. Перший автоматизований телеграфний вузол відкрили у 1951 році на Київському телеграфі.
У наш час створено систему швидких телеграфних з’єднань. За допомогою телеграфу передають не лише короткі повідомлення — телеграми, а й цілі газети з фотографіями та малюнками. Інформацію можна передати також факсом. Вона позначається новим словом «факсограма». Останнім часом люди отримують також «манограми» — швидкі грошові перекази.
Наприкінці 20 століття з’явився ще один вид зв'язку, який здійснюється за допомогою комп'ютера — «електронна пошта».
Приклад: Вона швиденько написала кілька слів на клаптику паперу і поїхала сама на телеграф. (Леся Українка)
Означення: абонентський, міський, швидкий та інші.
Сталі словосполучення (телеграф):
- Бездротовий телеграф — «радіотелеграф».
- Телеграфне агентство (телеграфна агенція) — «організація, яка збирає інформацію».
Сталий вислів (телеграф):
Бити (давати, посилати) телеграму — «відправляти якесь повідомлення телеграфом».
На світлинах: телеграф у приміщенні поштового відділення, м. Ходорів, Львівська обл.; телеграфістка за роботою на старій фотографії; оптичний телеграф у ВМС США.