Пироги (виріб із тіста з начинкою)
Пироги — це печений (або смажений) виріб із тіста з начинкою; зм. -пест. — пиріжок, пиріжечок.
Cловник-довідник українською і російською мовами
Пироги — це печений (або смажений) виріб із тіста з начинкою; зм. -пест. — пиріжок, пиріжечок.
Коровай – це великий круглий пахучий хліб із прикрасами з тіста, який печуть для урочистих подій; зм. – коровайчик.
Скриня — це великий ящик із кришкою та замком для зберігання одягу, коштовних предметів тощо; зм. — скринечка, скриньочка, скриньчина.
Синоніми до слова «скриня»: рундук, (розм.) сундук, (діал.) куфер.
Рушник — це довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду; зм. — рушничок.
Крім того, рушник (рушничок) — це шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, який використовується для оздоблення житла, а також в українських народних обрядах.
Поріг — це дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима. Зменшене — «поріжок». Порогом також називається кам'янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію ріки.
Говорячи про «поріг» у переносному сенсі, мають на увазі «початок, переддень чого-небудь».
Покуть — це куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Варіант: покуття. Синоніми до слова «покуть»: красний кут, святий вугол, Божній кут.
Комора — це окрема будівля для зберігання зерна та інших припасів, розмовне — амбар. Зменшене — комірка, комірчина. Також «коморою» називається приміщення в житловому будинку, де тримають харчові продукти, хатні речі.
Зрідка «комора» в загальному значенні — те ж саме, що і склад, тобто будь-яке приміщення для зберігання чого-небудь.
Комин — це передня частина димоходу варистої печі. Зменшене — «коминок». Також слово «комин» використовується в таких значеннях («димохід» і «димар»):
Синоніми до слова «комин»: димохід, димар, вивід, (розм.) бовдур, (розм.) верх, канал (труба для відведення диму з печі).
Староста — це керівник місцевого управління (в Україні, Польщі та Литовському князівстві у 15-18 століттях); голова повіту (у Західній Україні до 1939 року); голова сільської громади (у царській Росії). Загалом староста — виборна або призначена особа для ведення справ якого-небудь колективу, товариства тощо. Також «старостою» називають того, хто сватає жениха нареченій або наречену женихові — особа, що керує весільним обрядом. Синоніми: війт, сват (весільний). Існує народно-поетичний варіант — старостонько.
Приклад: Молодих запрошують до хати. У ній вступає в свої права весільний староста. (Із підручника)
Означення: весільний, студентський, учнівський, церковний та інші.
Книга рекордів, заснована броварською компанією «Гіннес» у 1955 році, спочатку була збірником цікавих фактів та курйозів. Але згодом Книга рекордів Гіннеса перетворилася на справжній довідник досягнень людства в різних галузях.