Скриня (великий ящик)
Скриня — це великий ящик із кришкою та замком для зберігання одягу, коштовних предметів тощо; зм. — скринечка, скриньочка, скриньчина.
Синоніми до слова «скриня»: рундук, (розм.) сундук, (діал.) куфер.
Рушник (шматок тканини для витирання)
Рушник — це довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду; зм. — рушничок.
Крім того, рушник (рушничок) — це шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, який використовується для оздоблення житла, а також в українських народних обрядах.
Світлиця (парадна кімната)
Світлиця — це чиста, світла, парадна кімната в будинку. У залежності від місцевості, також «світлицею» називають будь-яку кімната в будинку, або невелику кімната у верхній частині будинку. Зменшено — світлонька, світличка, світличенька.
Синоніми до слова «світлиця»: кімната (парадна), покій, горниця, (заст.) палата (розкішна), (заст.) хоромина (мн. — хороми), вітальня (для гостей) та інші.
Покуть (красний кут)
Покуть — це куток в українській селянській хаті, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. Варіант: покуття. Синоніми до слова «покуть»: красний кут, святий вугол, Божній кут.
Вікно (отвір у стіні)
Вікно — це отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, літньої кухні, хліва тощо), куди вставлена рама з шибками. Зменшене — віконце, віконечко. Синонім: підвіконня.
Також «вікном» називається невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. У переносному значені в розмовній мові «вікно» — вільні для викладача та студентів, учнів години між двома заняттями, уроками.
Село (населений пункт)
Село (зм. — сільце) — це населений пункт (звичайно великий), жителі якого займаються переважно обробітком землі. Також словом «село» називають сільську місцевість узагалі.
Синоніми: (заст.) слобода (велике село), присілок (невелике село біля більшого), поселення, оселок та інші.