Церква (релігійна організація і будівля)

Церква (релігійна організація і будівля)

Церква — це релігійна організація духовенства і віруючих, а також будівля, в якій відбувається християнське богослужіння.

Синоніми: Божий дім (будівля), храм, (заст.) церков. Зменшене: церковка, церковця, церковиця.

(більше…)

Continuous reading

Хутір (поселення)

Хутір (поселення)

Хутір — це відокремлене селянське господарство разом із садибою. Також «хутором» називається невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей із сіл. Зменшене: хутірець, хуторець.

Застарілі синоніми (хутір): виселок (невелике селище, яке виникло в результаті переселення), присілок, фільварок, зимівник.

(більше…)

Continuous reading

Радіо (інформація)

Радіо (інформація)

Радіо — це передавання на відстань інформації за допомогою радіохвиль. У розмовній мові радіо — те саме, що радіопередача. Також «радіо» — скорочена назва для радіопередавача і радіоприймача, пристроїв для передавання інформації на відстань та її прийому, відповідно.

(більше…)

Continuous reading

Шляхта (привілейований стан)

Шляхта (привілейований стан)

Шляхта — це привілейований стан колишньої феодальної Польщі, а також тогочасної України, Білорусі, Литви. Синонім: знать.

Приклад: Шляхта жила так розкішно, що навіть іноземці дивувались. (Іван Нечуй-Левицький)

Означення: дрібна, збідніла, польська, українська та інші.

(більше…)

Continuous reading

Турки

Турки

Турки — це турецькі воїни в середні віки, зараз — назва народу, що становить основне населення сучасної Туреччини.

Приклад:

Заступила чорна хмара
Та білую хмару.
Виступили з-за лиману
З турками татари.
(Тарас Шевченко)

Означення: (іст.) дикі, жорстокі, страшні та інші.

(більше…)

Continuous reading

Стрілець

Стрілець

«Стрілець» у загальному значенні — це «той, хто вміє стріляти». Стрільцями називали воїнів особливого постійного війська у 16-17 століттях у Росії; воїнів одного з військових підрозділів австро-угорської армії, створеного 1914 року; воїнів Української Галицької Армії (УГА) — збройних сил ЗУНР у 1918—1923 роках. Сьогодні назву «стрілець» носять солдати сухопутних військ.

Приклад: Виступ стрільців був викликаний тяжкою службою, зловживанням начальників. (Із підручника)

Означення: вправний, український, січовий та інші.

(більше…)

Continuous reading

Староста

Староста

Староста — це керівник місцевого управління (в Україні, Польщі та Литовському князівстві у 15-18 століттях); голова повіту (у Західній Україні до 1939 року); голова сільської громади (у царській Росії). Загалом староста — виборна або призначена особа для ведення справ якого-небудь колективу, товариства тощо. Також «старостою» називають того, хто сватає жениха нареченій або наречену женихові — особа, що керує весільним обрядом. Синоніми: війт, сват (весільний). Існує народно-поетичний варіант — старостонько.

Приклад: Молодих запрошують до хати. У ній вступає в свої права весільний староста. (Із підручника)

Означення: весільний, студентський, учнівський, церковний та інші.

(більше…)

Continuous reading

Москаль (люди)

Москаль (люди)

Москаль — це вояк, солдат царської армії; від «Москва», «Московщина». У розмовній мові «москалем» називають москвичів і загалом будь-якого росіянина. Зменшене: москалик. Синоніми: москвин, московець.

Вікіпедія наводить таке визначення: «москаль» — екзонім росіян, уживаний серед українців, білорусів та поляків. Також цей термін застосовують до військовиків або москвичів.

(більше…)

Continuous reading

Міщанин (соціальна група людей)

Міщанин (соціальна група людей)

Міщанин (міщанка) — це соціальна група людей у царській Росії, що складалася з дрібних торговців, ремісників, службовців; у переносному сенсі «міщанин» — це людина з обмеженими інтересами і вузьким кругозором.

Синоніми до слова «міщанин»: обиватель, салогуб (заст., зневаж.).

(більше…)

Continuous reading