Хліб (харчовий продукт із борошна)
Хліб – це харчовий продукт, що випікається із борошна; зм. — хлібчик, хлібець. Також «хлібом» називають будь-який виріб із борошна певної форми: паляниця, буханець, коровай тощо, тобто «хлібину».
Cловник-довідник українською і російською мовами
Хліб – це харчовий продукт, що випікається із борошна; зм. — хлібчик, хлібець. Також «хлібом» називають будь-який виріб із борошна певної форми: паляниця, буханець, коровай тощо, тобто «хлібину».
Рогач — це довгий дерев'яний держак з двома металевими заокругленими ріжками на кінці, якими беруть і ставлять у піч або виймають з неї горщики, чавуни тощо; зм. — рогачик; діал. — вилка, вилки.
Перина — це довгаста ковдра з пір'ям або пухом, на якій сплять або якою вкриваються; зм. — перинка; периночка)
Синоніми до слова «перина»: пуховик, пуховиця.
Мисник — це полиця або шафа для посуду в сільській хаті; зм. — мисничок.
Лопата — це знаряддя з довгим держаком і широким плоским кінцем, яким згрібають, насипають що-небудь. Також «лопата» — це дерев'яне знаряддя для саджання хліба в піч і виймання його з печі.
Синоніми до слова «лопата»: заступ, копаниця, копачка, (діал.) рискаль, (заст.) штик. Зменшено — лопатка, лопаточка.
ЛОПАТА
Ліжко — меблі, призначені для лежання, у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль; зм. — ліжечко.
Синоніми до слова «ліжко»: лежак, тапчан.
Коцюба — це знаряддя у вигляді насадженого на держак залізного прута із загнутим кінцем для перемішування палива в печі та вигрібання жару, попелу; зменш. — коцюбка.
Синоніми до слова «коцюба»: кочерга, кочеріжка.
Глечик — це висока, кругла, переважно глиняна посудина, трохи розширена в нижній частині; зменшене — глечичок.
Синоніми до слова «глечик»: глек, дзбан, (діал.) збан, збанок, жбан.
Баняк — це чавунна посудина для приготування їжі; зменшено — банячок. У глузливому значенні «баняк» — це голова людини.
Синоніми до слова «баняк»: казан, (розм.) чавунний горщик, чавун, чавунок.
Хата — це невеликий житловий, переважно дерев'яний будинок; внутрішнє житлове приміщення такого будинку; у розмовній мові — квартира. Зменшено: хатка, хатинка; хатиночка, хатина, розм. — хатчина (переважно невелика).
Також «хатою» називають родину, людей, які живуть, перебувають в одному такому приміщенні.