Cловник-довідник українською і російською мовами
Хутір — це відокремлене селянське господарство разом із садибою. Також «хутором» називається невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей із сіл. Зменшене: хутірець, хуторець.
Застарілі синоніми (хутір): виселок (невелике селище, яке виникло в результаті переселення), присілок, фільварок, зимівник.
Шляхта — це привілейований стан колишньої феодальної Польщі, а також тогочасної України, Білорусі, Литви. Синонім: знать.
Приклад: Шляхта жила так розкішно, що навіть іноземці дивувались. (Іван Нечуй-Левицький)
Означення: дрібна, збідніла, польська, українська та інші.
Челядь — це населення феодальної вотчини у давньоруській державі. Також «челяддю» називали дворових людей, що жили й працювали в поміщицькій садибі — панська прислуга. Синоніми: прислуга, (діал.) родина, (діал.) молоді люди. Застарілі та діалектні значення слова «челядь» — молодь; жінки і дівчата в домі; члени однієї родини.
Приклад: На подвір’ї отця Хведора стояла здорова хата для челяді. (Іван Нечуй-Левицький)
Означення: велика, дворова, панська та інші.
Опришок — це народний месник, учасник народно-визвольної боротьби в Галичині, на Закарпатті, Буковині у другій половині 16 — першій половині 19 століття. Також у диалектах слово «опришок» у переносному смислі може означати «розбійник, злодій» або «бешкетник».
Вотчина — феодальна земельна власність у давній Русі, а згодом на території України, що входила до складу Росії, до 18 століття. Синоніми: помістя, маєток.
Поді́лля (с.р.; Р.в. — Поділля)
Історико-етнографічний район, що знаходиться між ріками Південний Буг і середньою частиною Дністра.
Варіанти: (діал.) Подо́лля, (діал.) Подо́ллє.
Синонім: (заст.) Пони́ззя.
Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!..
(Леся Українка)
