Віник (жмуток стеблин для підмітання)
Віник — це зв'язаний жмуток стеблин, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого-небудь; зменшене — віничок.
Синоніми до слова «віник»: деркач, драпак, мітла.
Стодола (будівля для зберігання снопів)
Стодола — це будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби й очищення зерна. Синонім — «клуня».
Піч (споруда)
Піч — це споруда з цегли або каменю, призначена для опалення приміщення, випікання хліба, варіння страв, напоїв. Зменшене — пічка, пічечка, піченька.
Синоніми до слова «піч»: груба, грубка (кімнатна), коминок (як вогнище), плита (кухонна), кабиця (літня, у дворі чи садку), лежанка (низька, у вигляді тапчана з підогрівом) та інші.
Огорожа (невисока стіна)
Огорожа — це невисока стіна з дошок, колів, лози, каменю і подібного, яка відгороджує, оточує що-небудь.
Синоніми до слова «огорожа»: паркан (з дошок), тин, частокіл (з гострих колів), пліт (плетена), живопліт (з кущів), штахети (з дощинок), стіна, мур (кам’яна), перегорожа, (діал.) горожа та інші.
Комора (будівля, приміщення)
Комора — це окрема будівля для зберігання зерна та інших припасів, розмовне — амбар. Зменшене — комірка, комірчина. Також «коморою» називається приміщення в житловому будинку, де тримають харчові продукти, хатні речі.
Зрідка «комора» в загальному значенні — те ж саме, що і склад, тобто будь-яке приміщення для зберігання чого-небудь.
Двір (господарська ділянка)
Двір — це господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі: будинок, стайня, комора, льох, колодязь та інші (обмежена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку). Також «двором» називається сільська хата з усім господарством при ній. Синоніми до слова «двір»: дворище (двір, запустіла садиба), подвір'я, обійстя, садиба; діалектні — надвір'я, подвір.
Раніше назва «двір» означала присадибне господарство землевласника-поміщика, монастиря тощо; інакше — маєток, садиба, господа.
Школа (заклад)
Школа — це навчальний заклад, у якому отримують загальну освіту і виховання діти, молодь; спеціальний навчальний заклад, училище, курси і подібне; приміщення, де розташовуються такі заклади. Зменшене від «школа» — «школочка».
Також «школою» називається система практичних знань, досвіду, навичок.
Челядь
Челядь — це населення феодальної вотчини у давньоруській державі. Також «челяддю» називали дворових людей, що жили й працювали в поміщицькій садибі — панська прислуга. Синоніми: прислуга, (діал.) родина, (діал.) молоді люди. Застарілі та діалектні значення слова «челядь» — молодь; жінки і дівчата в домі; члени однієї родини.
Приклад: На подвір’ї отця Хведора стояла здорова хата для челяді. (Іван Нечуй-Левицький)
Означення: велика, дворова, панська та інші.