Cловник-довідник українською і російською мовами
Рушник — це довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду; зм. — рушничок.
Крім того, рушник (рушничок) — це шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, який використовується для оздоблення житла, а також в українських народних обрядах.
Хлів — це приміщення для домашніх тварин, птиці. Зменшено — хлівець.
Синоніми до слова «хлів»: стайня, хижа, свинарник (для свиней), поросятник, саж (відгодовчий), кошара (для овець), вівчарня; корівник (для корів), волівня (для волів), курник (для курей), гусник, гусятник (для гусей).
Поріг — це дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима. Зменшене — «поріжок». Порогом також називається кам'янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію ріки.
Говорячи про «поріг» у переносному сенсі, мають на увазі «початок, переддень чого-небудь».
Льох — це спеціально обладнане приміщення в землі із східцями для зберігання запасів продуктів (переважно овочів і фруктів). Зменшене: льошок.
Синоніми до слова «льох»: погреб, погріб, (діал.) пивниця, (діал.) погребиця, (діал.) глибка, льодовник, льодовня (приміщення з льодом), келер, пивниця (підвал).
Двері — це отвір у стіні для входу і виходу, а також стулка, що закриває цей отвір. Зменшене: дверці, дверцята.
Синоніми до слова «двері»: арка, проріз, стулка.
Ґанок — це прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок.
Синоніми до слова «ґанок»: (мн.) ґанки, рундук, (мн.) присінки, пригінок, підсіння, піддашок, піддашшя (тільки з покрівлею); веранда (засклений ґанок), під'їзд. Зменшене: ґаночок.
Ворота — це проїзд або прохід в огорожі поміж будівлями, а також ворітниці, що його закривають. Раніше «воротами» називали такі ворітниці, що закривали вихідну браму з села, вулиці. «Воротами» також називаються спеціальні споруди в деяких командних спортивних іграх, які є ціллю для суперника — наприклад, футбольні або хокейні ворота.
Застарілі й діалектні синоніми до слова «ворота»: брама, врата, вороття, коловорот. Зменшене: воріточка, ворітенька, ворітця.
Вікно — це отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, літньої кухні, хліва тощо), куди вставлена рама з шибками. Зменшене — віконце, віконечко. Синонім: підвіконня.
Також «вікном» називається невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. У переносному значені в розмовній мові «вікно» — вільні для викладача та студентів, учнів години між двома заняттями, уроками.