Табір — це місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом і саме військо. Також таборами називають місця тимчасового перебування (розташування) великої групи людей, зокрема — табори військовополонених тощо. Синоніми: (іст.) кіш, обоз, стан.
Приклад: У запорозькому таборі все спало. І ніхто не чув, як підкрався польський загін. (Олександр Довженко)
Означення: козацький, літній, польовий, рухомий, степовий та інші.
ТАБІР
Табори у різних військах мали свої правила розташування. Особливим різновидом був козацький табір з возів — «вужак». Він мав вигляд прямокутника, по великих сторонах якого рухалися один за одним чи в декілька рядів вози. Між рядами ішло спішене військо зі зброєю, готовою до бою. На возах були встановлені гармати. Посередині табору вели коней. Передню і задню сторони прямокутника прикривали кіннотники. Якщо виникала небезпека, табір зупинявся для оборони. Коли оборона була тривалою, колеса возів закопували у землю. Навколо возів із зовнішнього і внутрішнього боків робили окопи, з’єднані ходами сполучення. Розміри табору залежали від кількості війська. Так, під Берестечком табір Богдана Хмельницького мав 7 кілометрів у довжину і ширину. Рухомий табір використовували і для нападу.
«Табором» зараз називають місце тимчасового розташування багатьох людей і саму групу людей: кілька родин циган, що кочують разом, польових бригад під час сезонної роботи, туристів, відпочиваючих. Також цим словом позначають місце, де тимчасово перебували військовополонені.
Сталі вислови:
Табором стояти (ставати, розташовуватися) — «робити (зробити) тимчасову зупинку, щоб відпочити, переночувати, підготуватися до бою».
На фото: Дитячий табір «Козацька Фортеця»