Світлиця — це чиста, світла, парадна кімната в будинку. У залежності від місцевості, також «світлицею» називають будь-яку кімната в будинку, або невелику кімната у верхній частині будинку. Зменшено — світлонька, світличка, світличенька.
Синоніми до слова «світлиця»: кімната (парадна), покій, горниця, (заст.) палата (розкішна), (заст.) хоромина (мн. — хороми), вітальня (для гостей) та інші.
СВІТЛИЦЯ
Світлиця була складовою частиною давньої української хати, до якої входили ще сіни та комора. Вона слугувала і кухнею, і спальнею. Тут стояла піч, був покуть, місце для спання.
У пізніші часи, коли почали будувати хату «на дві половини», кухню і світлицю відокремили. У світлій кімнаті знаходилися покуть, ліжко, стіл, її опалювали «грубою» — спеціально вмурованою у стіну пічкою для обігрівання.
Стіни чистої кімнати білили білою глиною, якщо тут жила дівчина, — розмальовували квітами. Світлицю прикрашали рушниками, килимами, доріжками.
Зараз «світлицею» називають гарно прибрану кімнату, а також приміщення, в якому відбуваються народознавчі свята («народознавча світлиця»).
Приклад:
За сіньми, сіньми, та й за новими
Щедрий вечір, добрий вечір!
Стоїть зрублена нова світлонька,
А в тій світлоньці — чотири віконця...
(Укр. нар. пісня)
Означення: світла, чиста, ясна та інші.
У порівнянні: як у світлиці — «чисто, прибрано».
Прислів’я:
Видно дівку по світлиці.
На фото: експозиції «Знаряддя праці і предмети домашнього вжитку» в народознавчій світлиці, Забірська загальноосвітній школі, село Забір'я