Головне — здоров'я, а все інше додасться. Давно відома істина підтверджується щодня. Інновації в медицині стрімко розвиваються, а healthcare-пристрої деколи коштують набагато дорожче звичайних споживчих ґаджетів і сервісів. Багато компаній не обмежуються технологіями, які здатні спростити життя і зробити її більш комфортною. Вони створюють інноваційні технології діагностики та лікування захворювань.
Видання IGate поговорило з українськими розробниками медичних сервісів і дізналося, чому їх так мало.
Eleks
Компанія Eleks була створена в 1995 році, а вже через рік з'явився перший замовник медичного сервісу. До львівських розробників звернулася клініка професора Козявкіна у Трускавці, яка проводить реабілітацію дітей, хворих на ДЦП. Завданням компанії було створення програмного продукту для проведення знімання обстеження, що давало б аналітику ефективності лікування. Програмний код цієї системи був написаний на мові Delphi. Рішення виявилося цікавим, замовник був задоволений, а компанія — натхненна успіхом.
Протягом наступних кілька років для цього ж замовника компанія створила нову програму — відому сьогодні як медична інформаційна система «Доктор Елекс». Сервіс включав у себе електронну базу медичних карт пацієнтів, можливість формування розкладу лікувань, реабілітації тощо. Це було власне ноу-хау для побудови документообігу в медичній сфері. У 2012—2013 роках «Доктор Елекс» був визнаний кращою системою в Україні та рекомендований Міністерством охорони здоров'я для автоматизації діяльності медичних установ.
Незважаючи на багаторічний досвід і успіх розробки, компанія стикається з низкою труднощів. Створювати програмні продукти в Україні для вітчизняного ринку досить проблематично. Далеко не кожен український замовник готовий виділити необхідний бюджет на впровадження розробок. Протягом останніх чотирьох років «Доктор Елекс» був фінансово успішним сервісом, що приносить прибуток. Зараз же, в умовах, що склалися, компанія робить все можливе, щоб проект вижив.
Інша складність, з якою зіткнулася компанія — це масштабування проекту на зарубіжні ринки, оскільки медицина в кожній країні має різні регулятивні форми і процеси. Зараз серед замовників компанії більше 100 клінік різного розміру і профілю.
Intersog
Перший медичний проект з'явився в портфоліо компанії Intersog ще в 2012 році. Ним став американський сервіс Video Medicine для віддаленого лікування і спілкування між пацієнтом та лікарями за допомогою аудіо- і відеодзвінків. Платформа дає можливість призначити онлайн-прийом у лікаря. Користувач бачить розклад доктора і записується на вільний час. Сервіс дозволяє вибрати потрібного фахівця за ціною за хвилину консультації, відгуками, біографією та сертифікацією.
У 2013 році Intersog виграла тендер і взялася за розробку нового медичного проекту — Demos. Основна ідея проекту — облік пріоритетів самого пацієнта. Клієнти сервісу можуть використовувати кращі з доступних досліджень для вибору лікування, яке відповідає їхнім особистим пріоритетам.
Зараз медичні послуги складають 10% від загального числа розробок Intersog. Порівнюючи цей напрямок з іншими, компанія відзначає, що в медіндустрії найвищі стандарти з безпеки та конфіденційності. А ціна помилка тут особливо висока, оскільки йдеться про здоров'я людини.
Відповідно до недавнього дослідження Research2Guidance, сьогодні медичні програми розробляються під iOS (81%) і Android (83%). Тим не менш, є ймовірність, що в 2015 році з'являться розробки і під Windows Phone, а також за допомогою html5. У цілому, на поточний момент 31% усіх медичних програм створені для пацієнтів, 28% — для лікарень і організацій охорони здоров'я і лише 14% для докторів. У країнах Скандинавії вже зараз на законодавчому рівні реалізується практика shared decision making, коли пацієнти повністю залучені до процесу лікування — від вибору методу терапії та ліків, запропонованих доктором, до відстеження прогресу лікування тощо.
Lakmus
Lakmus — це хмарна система управління медичним закладом. Ідея створення такого проекту у засновника Олега Походенка формувалася з кожним відвідуванням лікарні чи поліклініки. На момент старту Lakmus на ринку існувало багато подібних рішень, але, на думку Походенка, всі вони в тій чи іншій мірі були застарілими, хоча і досить потужними з точки зору обсягу функціоналу. Було прийнято рішення створити просте і зрозуміле у використанні рішення. Спочатку проект розроблявся для однієї київської клініки. Пізніше він переріс в окремий напрямок усередині компанії. Зараз проект розширюється, тому що попит на послугу постійно зростає.
Lakmus орієнтований на ті медичні установи, для яких нерентабельно купувати ліцензію на медичне ПО вартістю $8 тис., але при цьому у них є потреба в автоматизації. Найчастіше це клініки з територіально розрізненими філіями. Хмарна архітектура дозволяє керівникам мати постійний доступ до управління філіями.
За словами Походенка, бізнес-процеси в медичних установах нічим особливо не відрізняються від інших систем, де є постійна комунікація з клієнтом і персоналом. Особливість в першу чергу пов'язана з укоріненими форматами взаємодії між лікарями, пацієнтами та регуляторними органами.
Походенко виділяє дві основні тенденції у своїй галузі: охоплення потреб малих та середніх медичних установ і впровадження мобільних рішень. Так як клінікам важливо не тільки автоматизувати внутрішні процеси, а й спростити комунікацію з пацієнтами. Перешкодою в розвитку індустрії в Україні підприємець уважає відсутність зрозумілої законодавчої бази та єдиного стандарту ведення медичної документації в електронному вигляді.
Переклад, джерело.