Український флот, який успадкував від колишнього СРСР кораблі в не досить прийнятному стані, поступово поновлюється кораблями, які добудовуються на суднобудівних заводах України, мають готовність 65-95 відсотків. Серед них, зокрема, ракетний крейсер «Україна».
Це закінчення статті «Шлях до зброї третього тисячоліття», яка опублікована на початку 2000 року. Автор: Василь Мішин, підполковник у відставці, заслужений учитель України. (Перша частина та друга частина статті.) Тому, наприклад, можна відмітити, що крейсер «Україна» на початок 2015 року є небоєздатним та знаходиться на причалі в Миколаєві.
Уже зараз українські Військово-Морські Сили здатні виконувати завдання за призначенням. Про це свідчать результати нещодавно проведених комп'ютерних навчань «Сі-Бриз-99», у ході яких фахівці флоту України показали, що ні в чому не поступаються іноземним колегам.
Інтенсивно відбувається розвиток авіації. У цьому плані Україна знаходиться у своєрідній позиції: вона не виробляє бойових літаків, але посідає провідне місце в світі з будівництва транспортної і військово-транспортної авіації. Літак Ан-70, за оцінками фахівців, випереджає свої зарубіжні аналоги: «Геркулес» (США), Іл-76 (Росія) та інші на 8-10 років. Щодо літака Ан-140, то Україна виграла міжнародний тендер і розпочала в 1998–1999 роках його виробництво. Двигуни запорізького АТ «Мотор Січ» використовуються на літаках майже 60 країн світу. Україна є світовим лідером у виробництві навігаційних приладів, авіаційних і ракетних систем прицілювання.
Військово-Повітряні Сили України мають на озброєнні бойові літаки, успадковані від СРСР. Наші пілоти мають високий рівень майстерності, про що свідчать усесвітні огляди авіаційної техніки.
Отож, ми розглянули стан і розвиток зброї, яка використовується військами на суші, морі і в повітрі. Зараз людство прагне опанувати четвертий простір — космос, особливо з метою його використання у воєнних цілях. Україна в космічному рейтингу посідає З-4 місце в світі, поділяючи його з Францією.
Провідну роль в освоєнні космосу відіграють США. У жовтні 1992 року в пустелі американського штату Нью-Мексико вперше в історії було здійснено випробовування бойового лазера для боротьби з супутниками-розвідниками. Випробування відбулося успішно — промінь улучив не те що в супутник, але навіть у точку прицілювання — інфрачервону лампу. Зараз біля 30 країн мають змогу застосовувати лазери малої потужності для виведення із ладу супутників.
Україна здійснила 29 пусків вітчизняних ракет-носіїв, взяла участь розробці і запуску 25 міжнародних супутників та інших апаратів, з яких 23 супутники розроблено і виготовлено в Україні. 31 серпня 1995 року було здійснено запуск першого українського супутника для спостереження Землі «Січ-1». Україна має намір у 2001 році запустити новий вітчизняний супутник «Січ-1М» (прим. – був запущений 24 грудня 2004 року). Україна бере участь у широкомасштабних програмах чотирьох держав «Морський старт» та «Глобал старт». Саме ракета «Зеніт» українського виробництва вивела на орбіту комерційний супутник за допомогою «Морського старту».
Протягом 1993—1999 років Україні зробила великий поступ у проектуванні авіакосмічних транспортних систем «Світязь» та «Оріль». Згідно із проектом «Світязь» мав з'явитися авіаційно-космічний ракетний комплекс, призначений для ви виведення на низькі навколоземні орбіти корисної ваги (до 8 тонн) за допомогою широкофюзеляжного Ан-225 «Мрія». За проектом «Оріль» має бути створена транспортна космічна система повітряного базування легкого класу, спроможна вивести в космос корисне навантаження масою до 1 тонни, використовуючи Ан-124 «Руслан».
Досвід воєн другої половини XX століття показує, що введення в дію якісно нових зразків зброї здійснюється значно інтенсивніше, ніж в минулому, і зростає лавиноподібно. Якщо під час війни в Кореї (1950—1953 рр.) застосовували 9 видів зброї, то у в'єтнамській війні (1964 -1975 рр.) — вже 25, у війнах на Близькому Сході — біля 30, а в Перській затоці — майже 100 найновіших зразків зброї. Одночасно зростала і кількість використаної зброї. Якщо в Перській затоці по Іраку за 43 дні було випущено 282 ракети, то за перші чотири тижні «Рішучої сили» на Югославію — вже понад 1 500 крилатих ракет морського і повітряного базування. У бойових діях взяли участь стратегічні бомбардувальники, серед яких і бомбардувальник «Спірит», побудований за технологією «Стелс». Ці приклади показують, що зброя і військова техніка невпинно вдосконалюються.
Нині в світі, особливо у США, повним ходом іде розробка зброї XXI століття, зокрема, таких її видів як мікрохвильова, акустична, лазерна, психотропна, генетична або етнічна зброя, здатна уражати людей, вибираючи їх за генетичними ознаками (розріз очей, колір волосся та інше). Екологічна зброя — це зброя масового ураження. Саме вона спрямовує зусилля військових аналітиків перш за все на визначення способів збройної боротьби і систем зброї, котрі застосовуватимуться у XXI столітті.