Стрілець

Стрілець

«Стрілець» у загальному значенні — це «той, хто вміє стріляти». Стрільцями називали воїнів особливого постійного війська у 16-17 століттях у Росії; воїнів одного з військових підрозділів австро-угорської армії, створеного 1914 року; воїнів Української Галицької Армії (УГА) — збройних сил ЗУНР у 1918—1923 роках. Сьогодні назву «стрілець» носять солдати сухопутних військ.

Приклад: Виступ стрільців був викликаний тяжкою службою, зловживанням начальників. (Із підручника)

Означення: вправний, український, січовий та інші.

Стрілець

На світлинах: реконструкція на вулицях Львова

СТРІЛЕЦЬ

Людину, яка вміла добре стріляти з лука, називали «стрільцем». У давні часи це були мисливці або воїни, що охороняли укріплені поселення. У стінах колишніх замків робили спеціальні бійниці — «стрільниці» для стрільби з лука, арбалета, самостріла.

У Росії в 16-18 століттях «стрільці» — це воїни пішого війська, які користувалися вогнепальною зброєю. У першій половині 20 століття словом «стрілець» позначали солдатів російських сухопутних військ.

«Українські січові стрільці» (скорочено — УСС) — це військові підрозділи, створені 1914 року, які входили до австро-угорської армії і брали участь у Першій світовій війні. Стрілецьким гімном була пісня «Червона калина».

«Січовими стрільцями» називали також військові формування Центральної Ради і Директорії, утворені з галичан на чолі з Євгеном Коновальцем. Вони охороняли український уряд, боролись за створення української держави. Протягом 1919 року загони січових стрільців брали участь у боях проти Червоної Армії на Поділлі та Волині. У грудні 1919 року, коли УНР припинила свою діяльність, вони саморозпустилися. Наступницею українських січових стрільців стала Українська Галицька Армія — регулярні війська ЗУНР.

Сталі словосполучення про стрільців:

Баштовий стрілець — «боєць на танку, в літаку, що стріляє з кулемета, або артилерист чи кулеметник на судні».

Стрілецька зброя — «вогнепальна зброя для стрільби кулями».

Стрілецькі війська — «загальна назва піхоти у збройних силах більшості країн Європи у 18- першій половині 20 століття; в Україні — найменування піхоти з 1918 до початку 60-х років 20 століття».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nineteen + eleven =