Стіна (вертикальна частина будови)

Стіна (вертикальна частина будови)

Стіна — це вертикальна частина будови, яка підтримує стелю і розділяє хату на частини. Зменшено — стінка, стіночка. Також «стіною» називається прямовисна бічна поверхня чого-небудь або висока кам'яна (цегляна) огорожа.

Синоніми до слова «стіна»: (кам'яний) мур, стінка (в хаті), пристінок (невисока).

У переносному значенні «стіна» — це те, що відокремлює, роз'єднує кого-небудь, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось.

СТІНА

Стіни хати будували з різних матеріалів, залежно від місцевості і достатку господаря. У давніх хатах їх робили з колод, які закладали одну на одну. Це були так звані «зрубні» стіни. Пізніше з колод ставили тільки каркас (основу). Відстань між стовпами каркасу заповнювали деревом, глиняною мішанкою з соломою, лозою, очеретом. Потім їх рівно замазували глиною й білили. Такі стіни називали «каркасними». У деяких районах їх робили з природнього каменю.

Зовнішні стіни зрубної хати у давнину оздоблювали різьбленням, каркасні, — крім побілки, підводили кольоровою глиною, розмальовували.

Внутрішні стіни у більшості районів ще й до сьогодні білять. Іх прикрашають настінними малюнками. Ці розписи колись розміщували трьома смугами: від призьби до вікон, на рівні вікон, від вікон до даху. Орнамент залежав від регіону.

Зараз поширені будинки, виготовлені зі шлаку, цегли, блоків. У міських квартирах стіни часто обклеюють шпалерами, фарбують. Останнім часом знову стають популярними білені стіни.

Стіна (вертикальна частина будови)

На фото: оборонна споруда Велика китайська стіна

Приклад: Надворі ревла сердита буря, стугоніла в стіни, вила в димарі, гуркотіла у вікна. (Панас Мирний)

Означення: біла, чиста, мальована та інші.

У порівнянні: як стіна — «біла», «бліда».

Прислів'я: Вдома і стіни помагають.

Загадка: І не їсть, і не п'є, а все товща стає.

Сталі вислови зі словом «стіна»:

  • Дертися на стіну — «бути збудженим», «нервувати».
  • Притиснути до стіни — «ставити кого-небудь у безвихідне становище».
  • Сидіти в чотирьох стінах — «не виходити з дому»; «бути самотнім».
  • Стати стіною — «виступити згуртовано, дружно».
  • Хоч головою (лобом) об стіну товчи — про вперту або нетямущу людину.
  • Як об стінку горохом — про вперту і байдужу людину.

Сталі словосполучення зі словом «стіна»:

  • За стіною, через стіну — «у сусідньому приміщенні».
  • Між стінами, у стінах — «у закритому приміщенні».
  • Під стінами — «на підступах до міста, фортеці».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 5 =