Стежка — це доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. У переносному значенні «стежка» — напрямок, шлях розвитку, діяльності (життєва стежка).
Синоніми: (поет.) стежа, (заст.) стезя, (діал.) плай (гірська стежка), (фольк.) стежка-доріжка, тропа. Зменшено-пестливо: стеженька; стежечка, стежина.
СТЕЖКА
Стежки прокладають від хати до хати, до громадських і господарських будівель, до лісу, озера чи річки, до іншого села. їх протоптують люди або звірі там, де зручно ходити.
Стежка завжди є символом чогось нового, невідомого. «Життєва стежка» — це відрізок часу, який має прожити людина. У народній поезії вислів «заросла стежка терном» означає неможливість повернутися до того, що минуло, до рідного дому.
Приклад:
І літо минуло, і осінь приспіла,
І листям пожовклим всі стежки покрила.
(Леонід Глібов)
Означення: вторована, вузька, далека, заросла, нова, лісова та інші. У порівнянні: стежка як змійка — «звивиста».
На фото: лісові стежки влітку і восени
Прислів’я про стежку:
- Для стежки не лишай гостинця.
- Свою стежку шукай, а чужу не заступай.
Загадка про стежку: Нижче трави, а вище гори.
Сталі вислови про стежку:
- Забувати (забути) стежку — «перестати відвідувати когось або щось».
- Залишити по собі стежку — «зробити щось корисне для людей».
- Знаходити (знайти) свою стежку — «знайти своє місце в житті».
- Знаходити (знайти) стежку до серця — «викликати прихильність, симпатію в кого-небудь».
- Направляти на добру стежку — «допомагати кому-небудь обрати правильний шлях у певній діяльності».
- Не заросте стежка — «люди не забудуть».
- Ходити (іти, піти) уторованою (протертою) стежкою — «робити так, як хтось уже робив».
- Стежка заросла (терном) — «неможливо поїхати, піти куди-небудь».
- Прокладати (протоптувати, топтати, торувати) стежку — «добиватися певних успіхів у житті».