Сотник — це особа, яка очолювала сотню — складову частину полку; командир сотні. «Сотником» також називали особу, яка очолювала військову і територіальну одиницю (сотню) в Україні у 17-18 століттях.
Приклад: Охороняючи гурт людей од яничарів, полягли усі до одного козаки сотника Петра Недолі. (Михайло Стельмах)
Означення: досвідчений, молодий, старий та інші.
СОТНИК
«Сотниками» називали осіб, які очолювали військові одиниці — «сотні» у Київській Русі. Вони також керували об’єднаннями купців, торговців та ремісників у 17-18 століттях.
В Україні періоду Козаччини полки ділилися на сотні, на чолі яких були сотники, обрані воїнами полку або призначені гетьманом, іноді — полковником. Сотник відповідав за дисципліну козацького війська, стежив за господарською діяльністю в полках, розвитком ремесла, навчанням дітей у школах.
Сотники також командували військовими підрозділами в козачих військах Росії, що існували до 20 століття.
Після 2013 року посада «сотника» знову отримала розповсюдження серед протестних та добровольчих підрозділів.
На фото: фрагмент заставка гри Cossacks 3