Сік – це напій, виготовлений з ягід, фруктів, овочів тощо. Крім того, «соком» називається рідина, що міститься в клітинах, тканинах і порожнинах рослинних та тваринних організмів і з якої роблять цей напій.
Рідина, яку виробляють залози травних органів, сприяючи травленню, теж називається «соком» (напр., «шлунковий сік»).
СІК
Здавна українці споживали навесні березовий і кленовий соки. Щоб їх заготувати, у стовбурах старих дерев просвердлювали невеликі дірочки, вставляли жолобок, яким сік стікав у посудину. Сік заправляли ячменем, сухофруктами, щоб довше зберігався. Вживали як вітамінний напій.
Зараз поширені березовий, яблучний, малиновий, вишневий, виноградовий, чорничний, полуничний, порічковий та інші соки. У наш час їх виготовляють на консервних заводах, герметично закривають у банки, пачки, щоб можна було використовувати цілий рік.
У переносному значенні слово «сік» означає енергію, сили, які затрачають у праці або під час якої-небудь діяльності, а також те, що збагачує кого-небудь, що-небудь, наснажує, надихає.
Означення: березовий, добрий, кленовий та інші.
Прислів’я:
Не пиво диво — дивніший сік, що раз у рік.
Сталі вислови:
- Вижати (виссати, висмоктати, витягти та ін.) всі соки — «нещадно використовувати когось, пригнічувати».
- В самому соку; саме в соку — «зрілий» (про рослину, плоди і т.ін.); «у розквіті сил» (про людину).
- Наливатися соком — «дозрівати», «міцнішати», «досягати розквіту».
Приклади:
- Березовий і кленовий соки були популярними сезонними напоями. (Укр. старод. кухня)
- Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці. (Михайло Коцюбинський)
- Прийшла до берези, сік точиться, пити хочу, та й не п'ю. (Ганна Барвінок)
Од соків потріскалися дині,
Ряботіють густо кавуни.
(Михайло Стельмах)
- Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком. (Григорій Тютюнник)
- Яблука, призначені для переробки на соки. треба знімати з дерев цілком стиглими, коли вони мають вже приємний смак і аромат (при побурілому насінні), але ще тверді і соковиті. («Хлібороб України»)
- Драматургія Корнійчука, проза Яновського, Гончара, Стельмаха, поезія Тичини, Малишка, Воронька весь час живляться соками народного слова. (Максим Рильський)
- Коли наближається година, в яку звичайно дитина обідає, то у неї з'являється відчуття апетиту, починають виділятися травні соки. («Шкільна гігієна»)