Порох

Порох

Порох — це вибухова речовина, яку застосовують для стрільби з вогнепальної зброї та для виготовлення снарядів і патронів.

Приклад: Порох та кулі запорожці носили в порохівницях (шкіряних торбах) або в чересах, що перехрещувалися на грудях. (Як козаки воювали) Означення: добрий, козацький, сухий та інші.

ПОРОХ

Порох в Україні в часи Козаччини виробляли із селітри. Найбільшим центром селітряних промислів уважалося місто Миргород. Порох використовували для виготовлення «набоїв» (бойових куль, снарядів, патронів з необхідною для пострілу кількістю вибухової речовини). За допомогою пороху стріляли з рушниць, мушкетів, пістолів, гармат.

Порох тримали у «порохівницях» — металевих, дерев’яних та інших посудинах або шкіряних торбах. Пильнували, щоб туди не потрапила вода. Пороховий склад мав назву ’’порохівня."

Зараз порох також застосовують у набоях для стрільби.

Порох

Сталі вислови про порох:

Витрачати даремно порох — «марно говорити або робити що-не-будь».

Є ще порох у порохівницях — «ще є сила для боротьби, роботи».

Нюхати порох — «побувати у бою».

Порохом пахне — «загрожує війна, небезпека».

Тримати (держати) порох сухим — «бути напоготові дати відсіч ворогові».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

thirteen + sixteen =