Полісся

Полісся

Полі́сся (с.р.; Р.в. — Полі́сся)

Історико-етнографічний район, який займає північну частину України та південну частину Білорусі.

Українське Полісся найбільш постраждало після чорнобильської аварії. (Із газети)

Полісся в Україні займає північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей. Ця територія лежить у межах Поліської низовини, вона багата лісами, озерами і болотами. Назва «Полісся» утворена від слова «ліс» і означає «низька лісиста місцевість». Жителі цього району «поліщуки́» (одн., ч.р. «поліщу́к»; ж.р. «поліщу́чка»; рідше — «поліся́нин», «поліся́нка»).

Найдавніші поселення поліщуків відносять до 10-8 тисячоліття до нашої ери. У 9-10 століттях тут жили племена: «дуліби», «волиняни», «древляни», «дреговичі», «ятвяги». З 10 століття ця територія увійшла до складу Київської Русі. У середині 17 століття Київське Полісся належало до Козацької держави. Після поділів Польщі кінця 18 століття усе Полісся відійшло до Росії. Південна частина знаходилася у складі Волинської та Київської губерній, середня і північна Гродненської та Мінської губерній. За Берестейською угодою 1918 року все Українське Полісся увійшло до УНР. У повоєнний період (1921—1939 роки) поліські землі поділили між Польщею та Радянським Союзом. У вересні 1939 року Західне Полісся було включене до Української PCP. Частину колишнього Поліського воєводства, заселену українцями, приєднано до УРСР, а більшість до Білорусі, зокрема, Берестейщину та Пінщину. Під час другої світової війни на Поліссі діяли збройні з’єднання: Поліська Січ, УПА, радянські загони партизанів.

Тут здавна вирощують зернові культури, розводять худобу, бджіл, полюють, рибалять. Поліські хати колись робили з дерева, їх здебільшого не білили. Інколи у хатах була «чорна», курна піч. Одяг виготовляли з домотканого полотна, вишивали переважно червоними нитками. Носили саморобні прикраси, взуття, плетене з деревної кори, шкіри.

На цій території збереглися давні звичаї та обряди: проводи зими, зустрічі весни, купальські, колядні, весільні пісні, ритуали народження і поховання померлих.

Полісся досліджували вчені Олександр Цинкаловський, Федір Орач, Іван Левкович та інші. Його оспівав у своїх творах поет Дмитро Фальківський.

На Поліссі існує кілька заповідних зон. У 1968 році засновано Поліський державний заповідник, розташований у північно-західній частині Житомирської області на площі 20 тисяч 104 гектари. У Волинській області знаходиться Шацький природний національний парк, створений 1983 року на площі 32,5 тисячі гектарів. Тут нараховується понад 30 озер, найбільшим і найкрасивішим з яких є Світязь (на фото).

Означення: болотисте, давнє, зелене та інші.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

one × four =