Поку́ття (с.р.; Р.в. Поку́ття)
Історико-етнографічний район України, що займає частину Івано-Франківської області між ріками Дністер, Черемош та горами Карпатами.
Покуття - давня назва одного з історико-географічних районів України. (Українське народознавство)
Покуття становить східну частину Івано-Франківської області, що включає територію Городенківського, Коломийського, Снятинського та Косівського районів. Назва «Поку́ття», на думку вчених, походить від слова «кут». Таку фігуру утворюють згини рік Дністра, Прута і Черемоша з їх притоками. Українці, що тут живуть, іменуються «покутя́нами» (одн., ч.р. «покутя́нин»; ж.р. — «покутя́нка»).
Власна географічна назва «Поку́ття» використовується в літературних джерелах з 17 століття. У 12-13 столітті територія входила до складу Галицько-Волинського князівства, у 15-18 століттях — до Польщі, потім — до Австрії. 1939 року разом з іншими західноукраїнськими землями приєднана до Української PCP.
Ця місцевість помережана глибокими річковими долинами, горами з печерами, підземними водами. Тут ростуть великі ліси. Люди займаються розведенням тварин, землеробством, обробкою деревини, шкіри та іншими промислами.
Народний одяг покутян багатий на прикраси. Різноманітними за кроєм і вишивками є жіночі сорочки, головні убори. Славиться музичний фольклор, обряди.
Із Покуття походять відомі українські письменники, представники «покутської трійці» Василь Стефаник, Лесь Мартович і Марко Черемшина.
Означення: гарне, мальовниче, рідне та інші.
На фото: учасниці конкурсу краси "Княгиня Покуття 2013 (джерело)