Писанка — це розмальоване великоднє куряче або декоративне яйце; зм. -пест. — писаночка.
ПИСАНКА
Пташині яйця для наших пращурів символізували життя. Весною, коли пробуджувалась природа, люди наносили на поверхню яєць різні узори. Згодом цей звичай почали використовувати на Великдень.
Писанки розписували за допомогою розтопленого воску і природних барвників. Віск наносили спеціальною паличкою — «писалом». Узори, намальовані на писанках, мали символічне значення: вазон або дерево означали життя, коло — сонце. Давнім є зображення Берегині — богині роду та оселі. Малювали також домашніх, диких птахів і тварин. Кожен регіон мав свої улюблені узори й кольори.
Писанки були своєрідними оберегами від усякого лиха і хвороб, їх святили в церкві, дарували дітям, родичам, знайомим, коханим. Ці яйця тримали в оселях, клали на могилах померлих, обходили з ними весняні поля. Шкаралупу не викидали на сміття і не віддавали тваринам. Її закопували в землю або ж кидали в річку.
Виготовлення писанок, порівняно з крашанками, потребувало більшої майстерності. Не кожна жінка могла їх оздобити. На весь світ славляться писанки із прикарпатського містечка Космач, яким навіть поставили пам’ятник у Канаді. У місті Коломиї відкрито музей писанки.
У наш час мистецтво розписувати яйця на Великдень відновлюється, набуває все більшої популярності.
У порівнянні: як (мов, наче, ніби і т.д.) писанка — а) «хто-небудь або що-небудь строкате, яскраво розмальоване»; б) «хороший на вроду» (звичайно про жінку, дівчину).
Загадки про писанки:
- Без дірки, без дна, повна діжечка вина.
- В одній діжці два тіста (про яйце).
Приклади:
- Виводить мама дивним писанном по білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках із цибулиним золотим узваром... (Ігор Калинець)
- Настав великдень... По службі божій щиро з ним Поцілувалася дівчина. І писанок, і крашанок. Всього Трохиму надавала (Степан Руданський)
- Я вийняв крашанку, чи, краще, писанку. На ній по білому йшли навскоси чорні смуги (Володимир Самійленко)
- Писанки — здебільшого з дерева — стали декоративним оздобленням майже в кожній гуцульській хаті (журнал «Хлібороб України»)
- Про що-небудь приємне, красиве. Життя — писанка, та шкода, що в материнім череві не засновано доброї школи, щоб життя з пелюшок обома жменями брати (Іван Ле)
- Чимало зусиль витратили мешканці відомого на весь світ села [Шевченкове], щоб причепурити його, перетворити у справжню писанку (Михайло Чабанівський)
- Ян Гуцульський прибув з Поділля, привіз і свою писанку-дочку, щоб уперше показати її на люди дорослою, вихованою (Іван Ле)
- — Невідомо, хто кого перетягне, чи Марія Василину, чи Василина Марію, — говорили чоловіки, — бач, як убралась! А станом крутить, як чорт перед заутренею. Треба держати дочок далі од цих писанок (Нечуй-Левицький)
Копри і труби, де ти оком кинеш...
Все більше їх!.. Як писанка лани
(Володимир Сосюра)
- Який чудовий хвартух! Їй-богу, наче писанка (Нечуй-Левицький)
- Посадимо, діти, садочок, зацвіте він, то знов буде наше село, мов писанка (Захар Мороз)
- Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло (Тарас Шевченко)
- — Приходь, найду тобі дівчину, як писанку (Михайло Стельмах)