Пироги — це печений (або смажений) виріб із тіста з начинкою; зм. -пест. — пиріжок, пиріжечок.
ПИРОГИ
«Пироги» — це улюблена страва українців. Вони можуть бути двох видів: печені (із дріжджового тіста) й смажені (з прісного). Їх виробляють із пшеничного, рідше — з житнього борошна. Пшеничні у минулому готували лише на свята.
Пироги вважаються й обрядовою стравою. На Святий, а частіше — на Щедрий вечір напередодні Нового року господиня ставила на стіл гору пирогів, за якими «ховався» господар. Між ним і дітьми, які його «не бачили» відбувався жартівливий діалог. Насамкінець звучало побажання: «Дай Боже, щоб ви мене цілий рік так не бачили за хлібом». Спеціальний пиріг із житнього тіста з хрестиком зверху робили на 19 січня, давали худобі. Так «виганяли» зимові свята.
Пиріжки
Пироги випікають на народини, весілля, хрестини, поминки. Тепер їх готують також у вихідні, на свята. Начинку роблять із сиру, капусти, квасолі, гороху, картоплі, гречаної каші, гарбуза, маку, вишень, м’яса, зеленої цибулі з яйцями, грибів тощо. Вироби без начинки називаються «пампушками».
Пампушки
Приклади:
- Спеклися пироги, Півник їх вийняв, поклав на стіл. (Укр. нар. казка)
- Дід здихнув і не чув, як пиріг з його рук випав, — одна ягода викотилась з середини і покотилась травою. (Панас Мирний)
- Бондариха пекла паляниці й пироги з яблуками. (Степан Васильченко)
У діалектах «пирогами» називають «вареники». (Приклад: «Що то за добра-предобра річ пироги з черницями! Гарячі, маслом облиті, цукром густо посипані, вони так і розпливаються в роті», Іван Франко).
У переносному значені пироги символізують «джерело матеріального благополуччя або наживи». (Приклад: «Йому, як вправному юрисконсультові солідної установи, не раз таки перепадало від солодкого пирога», Юрій Бедзик).
Пироги-вареники
Прислів’я:
- Аби були пиріжки, то найдуться і дружки.
- Красна ріка берегами, а обід пирогами.
- Ми люди не горді: нема хліба, давайте пироги.
Стале словосполучення:
Ліниві пироги — «зроблені з сирного тіста і зварені у кип’яткові».
Сталий висловів:
Піти на пироги — «у гості».