Отаман — це ватажок, керівник, той, хто очолює яку-небудь виробничу або іншу групу людей. Синоніми до слова «отаман»: ватажок, керівник.
Інші значення слова «отаман»:
- (іст.) Виборний або призначений керівник козацького війська; представник козацької адміністрації у населених пунктах України в 17-18 ст.ст...
- (заст.) Начальник козацьких військ і поселень (у дореволюційній Росії), що виконував військові, поліцейські та адміністративні функції. Наприклад, станичний отаман.
- У роки Громадянської війни в Росії — верховода контрреволюційних банд.
У Запорізькій Січі були різні посади отаманів. Найголовніший — «кошовий отаман» — керував усім козацтвом. Цю службову особу обирала козацька Рада терміном на один рік.
Кошовий отаман відкривав військові Ради, головував на Радах старшин, вів переговори з іноземними державами та укладав договори. Він затверджував обрану січовою Радою кошову старшину, винесені суддею вироки, призначав священиків у січову та паланкову церкви. Його обов'язком також було розподіляти військову здобич, пасовища, землі та угіддя для полювання, рибальства.
Символом влади кошового отамана вважалася булава. Після закінчення терміну перебування на посаді він звітувався на Раді. Під час походу призначали «наказного» або «похідного» отамана, обраний залишався в Січі.
Останнім кошовим отаманом, якого обрали козаки, був Петро Калнишевський. Після зруйнування Січі цариця Катерина II заслала його на Соловки, де він помер 1803 року на 112 році життя.
На світлині: пам'ятник Івану Сірку — кошовому отаману Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового біля села Капулівка
«Курінний отаман» очолював козацькі курені. Він визначав обов'язки козаків, розпорядок життя в курені. Відповідав за курінну скарбницю, в якій зберігалися кошти куреня й особисті речі козаків. Курінний отаман мав свій символ — невеликий прапор. Отаман січової школи організовував освіту для дітей. У цих школах навчання велося за кошти козаків.
«Отаманом» називали також начальника козацьких військ і поселень, ватажка, незалежного від державної влади військового загону. На Правобережній Україні та в Галичині отаманом іменували сільського старосту. Цим словом позначають того, хто очолює яку-небудь групу людей, верховоду.
Приклад:
На майдані коло церкви революція іде.
— Хай чабан! — усі гукнули,
— За отамана буде.
(Павло Тичина)
Означення: кошовий, курінний, наказний, похідний, сотенний та інші.
Прислів'я про отамана:
- То не козак, що отаманом не думає бути
- Терпи, козаче, отаманом станеш.
- Отаманом не хвалися, але його кріпко держися.
Сталі вислови про отамана:
Водити (вести) отамана; За отамана ходити — «верховодити у якій-небудь справі».
На фото: українські броньовані машини «Отаман» (ліворуч) та «Козак»
Слово «отаман» в літературі:
- Підійшов відважний Степан Разя, отаман козацтва донського, привітався (Яків Качура)
- Отаман Савку раз побив, Савка думає, що й Голова, й поліція Отамана боїться! (Левко Боровиковський)
- В кожному полковому і сотенному місті був також городовий отаман — представник козацької адміністрації, який наглядав за порядком у місті (Історія УРСР)
- Взяли отамана в полон чекісти дружною юрбою (Володимир Сосюра)
- Окопавшись в одній глитайській хаті, ... отаман не хотів здаватися з своїми найбільш відчайдушними головорізами (Іван Цюпа)
- Гонта і Залізняк, отамани того кровавого діла, може, виведені в мене не так, як вони були, — за це не ручаюсь (Тарас Шевченко)
- Старший брат і усім отаман сидить, люлька його згасла і дивиться він у землю (Марко Вовчок)
- Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський)
- Я впізнав голос отамана рибальської ватаги (Юрій Яновський)
- Юрбами ходять отамани і за прикажчиками... А наймачам цього тільки й треба: пропонують... нікчемні ціни (Олесь Гончар)
- — Тут на косовиці я веду отамана, як у нас Мар'ян (Михайло Стельмах)
- Настала косовиця. За отамана ходить [Чіпка]! (Панас Мирний)