Невільник (полонений, в'язень, раб)

Невільник (полонений, вязень, раб)

Невільник — це той, кого насильно взяли в полон, жінка — невільниця (варіант — «невольник»); застаріле позначення ув'язненого, арештанта. Також «невільником» називається людина, яка перебуває під владою кого- , чого-небудь, позбавлена свободи.

Синоніми до слова «невільник»: полонений, в'язень, раб.

Невільник (полонений, вязень, раб)

НЕВІЛЬНИК

Під час військових походів половці, печеніги, турки, татари та інші вороги вбивали старих людей і маленьких дітей, а молодих робили невільниками.

Монголо-татари гнали полонених жінок і дівчат, чоловіків та хлопців через усю Україну в Крим. Там на невільничих ринках їх продавали у рабство. Найбільшим ринком у 14-17 століттях була Кафа (сучасна Феодосія).

Чоловіки ставали гребцями на кораблях, жінки — служницями. Із малих хлопців виховували воїнів — «яничарів», що забували рідну мову, звичаї. Деяких поневолених визволяли козаки, а більшість гинула в рабстві.

Невільник (полонений, вязень, раб)

Про невільників у 15-16 століттях складено багато українських народних дум і пісень, які мають назву «невольницькі плачі». Найвідомішими з них є «Плач невольників», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з Азова» та інші.

Означення: бідний, нещасний, сердешний та інші.

Українські прислів'я про невільників (неволю):

  • Краще смерть на полі, ніж життя в неволі.
  • Гість — як невільник, де посадять, там і сидить

Невільник (полонений, вязень, раб)

Слово «невільник» в літературних творах українських авторів:

  • Петро положив йому гаман грошей за пазуху на викуп невольника з неволі. (Панько Куліш)
  • Ходить [віла] скрізь по вулицях, майданах, де стоять невільники на продаж, та шукає свого побратима (Леся Українка)
  • Петро положив йому гаман грошей за пазуху на викуп невольника з неволі (Пантелеймон Куліш)
  • На цьому судні везли негрів-невільників (Видатні вітчизняні географи)
  • — Хто там у вагоні? — обережно запитує Панько... — Невільники... Женуть до Німеччини... (Юрій Яновський)
  • Багато невільників втікало ще по дорозі..., як тільки ешелони заходили в лісисті місця України (Віталій Логвиненко)
  • Він сам порядкував переселенням до цих комірок і одразу зажив поваги серед невільників (Олесь Досвітній)
  • Невольник кайданами дзвоне Та куряву шляхом зрива (Павло Грабовський)
  • Тоскно, мов невільник із тюрми, дивлюся в сіру каламуть (Валентин Речмедін)
  • Князі та їх бояри силуються ослабити і розірвати громадські вільні порядки по селах, щоб опісля роз'єднаних і розрізнених людей тим легше повернути в невольників і слуг (Іван Франко)
  • — Скрізь треба платити й мастити, щоб не бачити своїх дітей невільниками в багацьких та панських маєтках (Петро Козланюк)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eighteen − 12 =