Народ — це населення держави, жителі країни; зм. -пест. — народонько, народець. Також «народом» називають форма національної та етнічної єдності (нація, народність, іноді плем’я) та (тільки в однині) людей узагалі, переважно у великій кількості.
Синоніми до слова «народ»: жителі, мешканці, (книжн.) народонаселення (жителі певної країни або всієї земної кулі).
НАРОД
Людей можна називати «народом» тоді, коли вони довгий час живуть на певній території, мають деякі спільні ознаки. Українці з давніх-давен проживали у південній частині східної Європи.
Кожен народ повинен мати свою мову. Впродовж багатьох століть українці творили свою мову — українську. Це одна з найбагатших мов світу. Завдяки мові з’явилися казки, легенди, перекази, пісні, прислів’я, обряди, твори письменників, учених та інше.
Український народ має свої традиції у зведенні житла, пошитті одягу, приготуванні їжі, виготовленні знарядь праці, вирощуванні зернових культур, утриманні худоби тощо.
Більшість людей, які проживають в Україні, почувають себе українцями, люблять свою рідну землю, мову, звичаї. Тому вони становлять український народ.
Означення: багатий, давній, рідний, український та інші.
Приклади:
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці — то є назва
Славного народу.
(Юрій Шнрумеляк)
Кожна цегла, статуя, колона, мережечка, різьба і малювання незримими устами промовляє: «Мене створив єгипетський народ» (Леся Українка)
Народе польський!
День новий
Стрічаєш ти у славі...
Тож повні келихи налий
На честь усій державі!
(Максим Рильський)
Я по плоті і духу син і рідний брат нашого безталанного народу (Тарас Шевченко)
Біля сільради вся вулиця запруджена народом (Андрій Головко);
Прислів’я: Народ скаже, як зав’яже.
Сталий вислів: У народі — «серед людей».