Млинець — це тонкий коржик з рідкого тіста, спечений на сковороді; зм. — млинчик.
МЛИНЕЦЬ
Млинці готують з пшеничного, рідше — житнього, кукурудзяного, гречаного борошна. Випікають на розігрітій сковороді, надаючи їм круглої форми.
У святкові дні у великі млинці загортають сир, повидло, м’ясо. Такий виріб має назву «налисники». Цією стравою нерідко закінчувалися колись святкові частування. Це була одна з найпопулярніших страв на Масляну (в останній тиждень перед Великим постом).
У наш час млинці вживають на щодень і в свята. Їх печуть з пшеничного борошна чи манної крупи, замішують на солодкому або кислому молоці, додаючи соду чи дріжджі. Подають до столу зі сметаною, повидлом. Млинці з сиром, який кладуть у тісто, отримали назву «сирники».
Означення: гарячий, добрий, пухкий, смачний та інші.
Приклади:
- Парувала варена картопля, шкварчали на сковорідці гарячі млинці. (Юрій Смолич)
- Подушку дають одну, тонісіньку, як млинець. (Нечуй-Левицький)
Прислів’я: Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті.
Сталий вислів: Гетьманські млинці — «приготовлені на льоду за спеціальним рецептом».