Мисник — це полиця або шафа для посуду в сільській хаті; зм. — мисничок.
МИСНИК
Мисники виготовляють із дерева. Здебільшого це відкриті полиці, без дверцят. Їх оздоблюють малюнками, різьбленими візерунками. У мисниках тримають тарілки, миски, ложки, пляшки, кухлики тощо. Також тут може знаходитися свячена вода, стрітенська свічка. Святковий, гарно оздоблений посуд в українців стояв завжди на верхній полиці як прикраса.
У традиційній хаті для мисника виділяли постійне місце — ліворуч або праворуч од дверей, навпроти покутя і поруч із піччю. Біля порога стояв також віник, де, як вважали наші предки, могла сидіти «нечиста сила». За повір'ям, з нею постійно веде бійки домовик.
Якщо вночі чути брязкіт мисок або ложок, треба скропити мисник свяченою водою. Полиці завжди повинні бути чистими. Нині навіть у міських кухнях є декоративні полички, подібні до мисника.
На світлині: саморобний мисник в Одеських катакомбах під час війни
Приклад: Прийде мати з поля, всюди справно: понагодовано, понаповано, начиння перемите і миски в миснику. (Анатолій Свидницький)
Означення: гарний, дерев'яний та інші.