Миска — це глибока металева, дерев'яна або глиняна посудина, в якій звичайно подають страву до столу; зм. — мисочка. Також «мискою» називають посудину такої форми більшого розміру, призначену для різних господарських робіт.
Синоніми до слова «миска»: полумисок, (розм.) мисчина, (заст.) миса, (розм.) ринка.
МИСКА
Миски колись виготовляли з глини гончарі. Вони були різного розміру і форми. Стінки простих мисок робили вищі, полив'яних — значно нижчі. Цей посуд прикрашували орнаментом, мальованими квітами, птахами.
Існували так звані «мисникові» миски або миски на показ — «полумиски». Їх виставляли в миснику для окраси селянського житла.
Індивідуальних мисок не було — вся сім'я їла з однієї миски. Але кожен мав свою дерев'яну ложку зі спеціальною поміткою.
Після їжі миски та ложки обов'язково мили. Винятком із цього правила були Різдвяні свята. Тоді миску і трохи куті, а також ложки залишали на ніч, «щоб душі предків могли поживитися».
Із 19 століття в побуті поширилися металеві миски. Зараз ми частіше користуємося керамічним, глиняним, металевим посудом, який виготовляють на заводах. Однак миски, зроблені народними майстрами, досі лишаються окрасою житла.
Приклад: От раз у неділю баба спекла пиріжки з маком, повибирала їх, поскладала в миску та й поставила на віконці, щоб прохололи. (Укр. нар. казка)
Означення: гарна, глиняна, розмальована та інші.
Прислів'я про миску:
- Ложку і миски не залишай немитими, щоб жених не був рябий, щоб коса росла і ти красива була.
- Прийшов по хвилі — вже миски помили.