Міщанин (міщанка) — це соціальна група людей у царській Росії, що складалася з дрібних торговців, ремісників, службовців; у переносному сенсі «міщанин» — це людина з обмеженими інтересами і вузьким кругозором.
Синоніми до слова «міщанин»: обиватель, салогуб (заст., зневаж.).
МЕЩАНИН
«Міщани» у середні віки — це міські люди («містяни», від пол. mieszczaństwo — «мещанство», «мешканці міста»), котрі займалися дрібного торгівлею, ремеслом, працювали на невисоких державних посадах. Вони утворювали «середній стан» (суспільну групу людей, що посідає проміжне становище між нижчими і вищими верствами).
Пізніше «міщанами» стали називати людей із низьким рівнем освіти, обмежених, тих, які занадто велику увагу приділяють побутові, одягові, їжі на догоду загальноприйнятій моді.
Приклад: В одному повітовому місті жив міщанин Лемішка. (Іван Нечуй-Левицький).
Означення: бідний, заможний та інші.
Ілюстрація: картина Василя Максимова «Примірювання ризи», 1878 р.