Лопата — це знаряддя з довгим держаком і широким плоским кінцем, яким згрібають, насипають що-небудь. Також «лопата» — це дерев'яне знаряддя для саджання хліба в піч і виймання його з печі.
Синоніми до слова «лопата»: заступ, копаниця, копачка, (діал.) рискаль, (заст.) штик. Зменшено — лопатка, лопаточка.
ЛОПАТА
Лопати для згрібання і насипання, як правило, роблять металеві, з дерев'яними ручками.
Лопату для саджання хліба в піч обов'язково виготовляють з дерева. Вона має широкий плоский кінець переважно заокругленої форми. Ручка в неї довга, щоб господиня могла посадити хліб глибоко в піч. За допомогою цього знаряддя також виймають хліб, кладуть його на лаві.
Лопата разом з коцюбою та рогачем, як правило, стоїть у кутку біля печі. Ними ще й досі користуються у сільських хатах.
Приклад: Як піч уже поспіла, то коровай посадили на лопату. (Григорій Квітка-Основ'яненко)
Означення: дерев'яна, добра, довга, стара та інші.
У порівнянні: борода як лопата — «широка; заокруглена».
Сталі вислови зі словом «лопата»:
- Лопата влізе — про що-небудь дуже широке.
- Хоч лопатою горни (греби) — «дуже багато чого-небудь».
- Язик як лопата (помело) — про говірку людину.
- Як лопатою класти — «повільно, не поспішаючи».
