Куркуль — це багатий селянин-власник, на якого працюють наймити і незаможники.
Синоніми до слова «куркуль» (розм.): глитай, мироїд; зневажливо — куркулище, куркуляка.
КУРКУЛЬ
«Куркулями» радянська влада називала заможних селян — власників землі, худоби, господарських споруд і знарядь праці, які могли використовувати найманих робітників. Це слово поширилося з кінця 20-х років 20 століття. У той час проводилася колективізація на селі: створювалися спільні господарства — «комуни», пізніше — колективні господарства — «колгоспи» та радянські господарства — «радгоспи». Було оголошено «розкуркулення» (господарів позбавляли землі та засобів виробництва), а також ліквідацію куркульства як клас.
У багатих селян забирали земельні наділи, хати, комори, зерно, домашніх тварин, усе майно. Сотні тисяч людей разом із дітьми саджали в товарні вагони і вивозили в Сибір. Багато з них померло від голоду та холоду. За 2 роки колективізації було розкуркулено 200 тисяч господарств.
На фото: Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 1930-ті рр. Так на місце українських родин радянська влада завозила із Росії лояльне населення, яке тепер виявилося «споконвічним донецьким народом».
У Західній Україні розкуркулення почалося після приєднання її території до Радянського Союзу в 1939 році та закінчення другої світової війни з 1947—1948 років.
Від слова «куркуль» було утворено багато похідних із негативним забарвленням: «куркульство» — клас куркулів; «куркульня» — збірне до «куркуль»; «куркулиха», «куркуленчиха» — дружина куркуля; «куркуленко» — син куркуля; «куркулівна» — дочка куркуля.
Приклад: Хазяйновитих господарів-куркулів і просто заможних тямковитих селян влада почала зганяти з їхніх земель. (Моя Україна: подорож в історію)
Означення: багатий, заможний, хитрий та інші.
У порівнянні: як куркуль — «багатий», «жадібний».