Сучасний курінь — це легка будівля, сторожка. Історично «куренем» називалося житло козаків, а від цього — також окрема частина запорізького козацького війська — підрозділ, що вміщається в один курінь (дуже умовно можна порівняти із сучасним армійським «окремим батальйоном»).
КУРІНЬ
«Куренем» тепер називають літню будівлю, в якій живуть сторожі, пастухи. У 16-18 століттях курінь — це житло козаків.
Його будували з дерева, покривали зверху дранкою, очеретом, іноді — землею. Курені були довгі, великі, на кілька сотень чоловік. Тут же містилася кухня. У таких хатах мешкали козаки одного підрозділу, що теж мав назву «курінь».
На Січі нараховували до 38 куренів, у яких гуртувалися земляки. Тому вони іменувалися за назвами українських міст: Батуринський, Канівський, Корсунський, Уманський, Полтавський та інші.
Куренем командував курінний отаман. На цю посаду обирали найбільш талановитих, досвідчених козаків терміном на один рік. Курінний отаман мав свій знак — невеликий прапор.
Приклад: Минули передмістя. Показалися запорозькі січові курені. (Олександр Довженко)
Означення: великий, запорізький, козацький, січовий та інші.
Ілюстрація: картина «Гість із Запоріжжя», художник Фотій Красицький