Кухня — це спеціально пристосоване приміщення з піччю, плитою для приготування їжі. Зменшене — кухонька. Синоніми: (діал.) боковка, ванькир, алькір, хатчина, (розм.) куховарня, (заст.) пекарня, камбуз (кухня на кораблі).
Також «кухнею» називається набір страв, характер харчування (наприклад, «українська кухня»).
КУХНЯ
Кухня як окреме приміщення в українській хаті з’явилася порівняно недавно: тоді, коли почали будувати «хати на дві половини». У них виділяли «чисту» хату («велику» хату, «світлицю») і кухню або кухню-спальню.
На кухні розташовувалася вариста піч, в якій готували їжу, пекли хліб, пироги. Біля печі розташовували дерев’яний настил — «лежанку», «піл», на якому спали.
Зараз кухня — це приміщення, де готують їжу, снідають, обідають, вечеряють. У сільській місцевості будують літні кухні, які слугують людям у теплу погоду. Замість печі використовують газові, електричні плити, електродуховки. Останнім часом у побут увійшли мікрохвильові печі для швидкого приготування або розігрівання страв.
Приклад: Вона пройшла на кухню, де куховарка кришила зілля на страву. (Панас Мирний)
Означення: велика, затишна, мала, тепла та інші.
У порівнянні: як на кухні — «тепло, затишно».
Сталі словосполучення:
- Літня кухня — «окреме приміщення, в якому готують їжу влітку».
- Похідна (солдатська) кухня — «обладнаний для готування їжі, віз (котел) або машина, що їде за військом у поході».