Криниця — це глибоко викопана і захищена від обвалів яма для добування води; вузька і глибока яма, викопана до водоносних шарів і захищена зрубом від обвалів, призначена для добування води. Зрідка «криницею» називають джерело, в переносному смисли — скарбниця чого-небудь.
Зменшене: криничка, криниченька. Синоніми до слова «криниця»: колодязь, кадуб, (діал.) керниця (кирниця), (діал.) копанка, студня, студень (переважно без зрубу), (розм.) криничовина.
КРИНИЦЯ
Українці здавна селилися біля річок та озер. Коли води близько не було — розчищали природні животоки. Викопували ями, щоб дістатися до води, обносили стіни камінням або дерев’яним зрубом, складеним переважно з колод чи дощок — «цямринами», і робили колодязі. Якщо вода була глибоко — зводили спеціальні прибудови — «журавлі». Пізніше почали ставити корби або коловороти, надбудовувати дахи.
Криниці люди вважають священними, як і воду. Біля них не можна проводити господарські роботи, кричати, лаятися. Тут садять калину або вербу, щоб оберігати воду від «нечистої сили», очищати її. Водою з криниці, взятою до сходу сонця, замішують обрядовий хліб — «коровай», скроплюють хвору людину, щоб одужала.
«Криниця» — символ батьківщини, здоров’я і сили, багатства і родючості, святості й чистоти, краси та вірності, безсмертя народного духу. Символіка криниці пов’язана з символічним значенням води.
Приклад:
Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.
(Укр. нар. пісня)
Означення: глибока, стара, студена, чиста та інші.
Прислів’я (криниця):
- Не брудни криниці, бо схочеш водиці.
- Не знаємо ціни водиці, доки не висохла криниця.
- Не плюй у криницю, доведеться води напиться.
Сталий вислів:
Каламутити воду в криниці — «вносити неспокій, розлад, створювати безладдя».
На фото: Лелюхівка. Криниця, поч. ХХ ст.