Корчма (зм. — корчмонька) — приміщення, де продавали спиртні напої: горілку, вино, їли, відпочивали подорожні. Варіант: коршма. Синоніми: шинок, (заст.) заїзд.
КОРЧМА
«Корчма» у минулому — це велика хата, що знаходилась у центрі села, але частіше — на околиці, на перехресті великих доріг. Будинок найчастіше складався з двох розділених сіньми приміщень: власне корчми і житла корчмаря. Корчма стіною ділилася ще на дві частини: в одній був шинок з прилавками, в іншій — кілька столів, де сиділи відвідувачі. У містечках і селищах, що розташовувалися край дороги, будували корчми-заїзди. Це були широкі й досить довгі будинки, які мали посередині фасадної стіни в'їзд у формі брами в «підсіння» (коридор), що проходив через усю будівлю. По боках знаходилися кімната для приїжджих, корчма і житло корчмаря. З тильного боку — комори, дровітня, стайня. Тут могли зупинятися подорожні поїсти, переночувати.
Корчма була місцем громадського спілкування. У приміщенні та біля нього щонеділі грали музики, лунали пісні, приймали хлопців до парубочої громади, укладали різні господарські договори.
Корчма вважалася також символом зла. Люди, які часто ходили сюди, ставали п'яницями, забирали гроші в сім'ї, пропивали останній одяг.
Зараз «корчмою» інколи називають невеликий ресторан, бар.
На світлині: ресторан «Корчма на озерах» (Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Підгір'я). Угорі — сучасна польська корчма.
Приклад: Ні корчми, ні корчмаря тут уже не лишилось. (Олександр Ільченко)
Означення: стара, задушлива та інші.
У порівнянні: як у корчмі — «шумно», «задушливо».
Прислів'я про корчму:
- Де Бог церкву ставить, там дідько (чорт) корчму.
- Шинок та корчма не доведуть до ума.