Каша (страва)

Каша (страва)

Каша — це страва з крупів, пшона, рису, зварена на воді або молоці; злі. -пест — кашка.

КАША

«Каша» — це одна з найдавніших і найпоширеніших слов'янських страв. Її вживали на щодень, готували з пшона, гречки, ячменю, вівса, чищеного житнього або пшеничного зерна, кукурудзяної муки, рису. Засмачували кашу смальцем, олією, маслом, запивали молоком або кисляком.

Страву робили круту (густу) та рідку. Рідку кашу — «розмазню» варили для дітей, хворих людей або в ті весняні дні, коли закінчувалися запаси продуктів. Щоб була поживнішою, її готували на молоці, сироватці, на грибному відварі.

Вживання каші було пов'язане також із народженням дитини. Її варили з пшона в глиняному горщику, який потім розбивали названі батьки — «хрещені». Коли дитина вперше йшла до школи, увечері напередодні події кашею частували хрещених, а вранці пшоняну кашу несли до школи — «щоб наука пішла на ум».

Коли не було дощу, жінки готували обрядову кашу, виносили за село і просили Бога зволожити землю. Дівчата за допомогою каші ворожили. Цю страву ставили і для домовиків — охоронців оселі. Кашу їли також на поминальному обіді.

Зараз каша — теж дуже популярна страва, яку ми споживаємо щодня з молоком, маслом, салом, різними підливами.

Означення: гарбузова, гречана, густа, кукурудзяна, пшенична, пшоняна, рисова, рідка та інші.

Приклади:

  • А Лисичка наварила кашки з молоком та й припрошує: «Призволяйся, Журавлику». (Укр. нар. казка)
  • Вари воду, вода й буде — а вкинь круп, каша буде. (Номис, 1864)
  • Незабаром цілий стіл був заставлений усякою стравою: борщем, кашею, печеним поросям. (Панас Мирний)
  • В затінках кріпив мороз, а проти сонця топився воском сніг, перетворювався в кашу, прогрузав мало не до самої землі. (Юрій Збанацький)
  • Змішалось усе — люди, зброя — в криваву кашу. (Олександр Корнійчук)

Прислів’я:

  • Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять. («Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша», Остап Вишня.)
  • Гречана каша — то матір наша, а хлібець житній — то батько рідний.
  • Каша — то мати наша.
  • Каші не їв — де та сила візьметься.

Сталі словосполучення:

Гуртова каша — «колективна страва, яку варили, коли разом виконували якусь роботу».

Сталі вислови:

  • Дати (всипати) березової каші — «відшмагати, побити когось».
  • Покуштувати березової каші — «побити, «бути побитим».
  • Заварилася каша — «почалася якась клопітна й неприємна справа.»
  • Заварити кашу — «затіяти складну й клопітну справу або справу, що загрожує неприємними наслідками».
  • Каші не звариш — «з кимось не порозумієшся, не зробиш спільну роботу».
  • Мало каші з’їв (з’їла) — «хто-небудь ще дуже молодий, недосвідчений».
  • Не давати наплювати собі в кашу — «не дозволяти комусь шкодити».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 3 =