Історія (розвиток дійсності)

Історія (розвиток дійсності)

Історія — це закономірний, послідовний розвиток дійсності, зміни в дійсності, у процесі життя (історія Всесвіту, історія Землі).

Інші значення слова «історія»:

  1. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини (історія України, історія Волині).
  2. Сукупність фактів і подій, що належать до минулого.
  3. Комплекс наук про загальний розвиток народу, країни, всього суспільства.
  4. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання.

Історія України налічує вже 150 тисяч років. Накопичення історичних знань почалося в писемних пам'ятках, в усній народній творчості.

В 11-18 століттях основними історичними творами були «літописи» (хронологічно послідовні записи історичних подій, зроблені сучасниками). Одними з найбільших є хроніки «Повість врем'яних літ», «Галицько-Волинський літопис», козацькі літописи, авторами яких були Самовидець, Григорій Грабянка, Самійло Величко та інші.

У Середні віки історія стала одним із навчальних предметів у братських школах. В Острозькій та Києво-Могилянській академіях студенти також вивчали вітчизняну та європейську історію.

На початку 18 і в 19 століттях зріс інтерес учених до історичних дисциплін, з'явилися вітчизняні історичні школи. Великий внесок у їх розвиток зробили Микола Костомаров, Михайло Драгоманов, Дмитро Дорошенко. Письменники і громадські діячі Григорій Квітка-Основ'яненко, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Іван Франко, Леся Українка та інші зверталися у своїх творах до історичного минулого України. Найвидатнішими істориками кінця 19-20 століття були Іван Крип'якевич, Михайло Грушевський, Орест Субтельний та інші.

Історія (розвиток дійсності)

На фото: Національний музей історії України

У 1918 році в Академії наук відкрито історико-філологічний відділ, історичні факультети працювали в багатьох інститутах та університетах. Інститут історії Академії наук створено в 1936 році. Розвиток історичної науки продовжують українські вчені в науково-дослідних та навчальних закладах, в історичних музеях, архівах.

Історію вивчають за такими періодами: історія первісного суспільства, давня історія (до 10 століття), історія Середніх віків (з 10- до середини 17 століття), нова історія (17-19 століття), новітня історія (20-21 століття).

Приклад: Книга «Моя Україна: Подорож в історію» у доступній формі подає перші уроки з історії України. (Із газети)

Означення: давня, стара, українська та інші.

Сталі вислови зі словом «історія»:

  • Входити (увійти) в історію — «залишати слід в історії, ставати історично відомим».
  • Відійти в історію — «перестати існувати; зникнути».
  • Вічна (звичайна, одвічна, стара) історія — про те, що повторюється, те саме.

Стале словосполучення:

Історія хвороби — «медичний документ про стан здоров'я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × 2 =