Городище — це поселення, укріплене валами і ровами.
ГОРОДИЩЕ
У давні часи селища або міста були оточені ровами і валами, захищені природними перепонами: ярами, річками, болотами. Тут слов’яни могли заховати свої сім’ї, худобу і майно під час ворожих набігів.
Найдавніші городища на території України належать до початку 1 тисячоліття до нашої ери. Відомі також скіфські городища 6-5 століть до нашої ери — Немирівське, Кам’янське, Більське та інші. Давньоруські городища (наприклад, Київське) виникли переважно у 6-9 століттях нашої ери.
«Городищем» називають також місце, де збереглися рештки укріпленого поселення. До нас дійшли залишки давньоруських городищ 9-13 століть: феодальних міст з кремлями і посадами (Білгород, Галич) або замків (Княжа гора).
Приклад:
Вийшовши на вал городища,
Ант довго дивився й прислухався.
(Семен Скляренко)
Означення: давнє, давньоруське, скіфське, слов’янське та інші.