Голод — це гостре відчуття потреби в їжі, сильне бажання їсти. Також «голодом» називають відсутність або гостру нестачу хліба та інших харчових продуктів із певних причин у населеному пункті, районі, країні тощо.
Синоніми: голоднеча, (розм.) голодівка, голодомор, голокост, безхліб'я та ін.
ГОЛОД
В історії України відомі періоди голоду, спричинені неврожаями, посухами, війнами тощо. Голод на півдні України 1921—1922 років був викликаний посухою, а також нестачею робочих рук — унаслідок загибелі людей під час Громадянської війни та епідемій.
Найбільшим у 20 столітті був штучно створений голодомор 1932—1933 років. У цей час радянська влада конфіскувала у селян велику частину хліба під загрозою репресій. План заготівлі зерна був непомірно важким. Керівництво СРСР вимагало від українських селян виконання заготівельних планів у повному обсязі, незважаючи на неврожай. Уведено закон, який передбачав смертну кару «за розкрадання соціалістичної власності», що позбавляв селян навіть останнього хліба. Щоби люди не могли покинути колгоспи, запроваджено внутрішні паспорти. Навколо сіл виставляли озброєні загони з метою перешкодити втечам. Голодні селяни їли кішок, собак, голубів, ворон, горобців, кору і листя дерев, бур'яни, трави. Від голоду гинули цілими сім’ями, селами. За приблизними підрахунками в Україні померло 5-7 мільйонів чоловік.
Наступний голод 1946—1947 років був наслідком післявоєнної розрухи.
Приклад: У місті голод. Землю їмо. (Олександр Довженко)
Означення: лютий, сильний, страшний та інші.
Українські прислів’я про голод
- Голод — великий пан.
- Голод і мороз віддають чоловіка ворогові.
- Голод — найтяжчий ворог.
- Голод — не тітка.
- З голоду й собаку з’їси.
- Спанням голоду не перебудеш.