Гайдамака — це учасник народно-визвольної боротьби 18 століття проти польсько-шляхетського гніту. Також гайдамаки — це воїни українського війська 1918—1920 років.
«Гайдамаки» — це селяни, які у 18 столітті виступали проти гніту польських панів. У ті часи Правобережна Україна перебувала під владою шляхетської Польщі. Пани виснажували селян важкою працею, принижували мову, віру, традиції українців. «Гайдамака» у перекладі з тюркських мов означає «волоцюга», «грабіжник». Так поляки називали селян-утікачів, які ховалися у лісах, нападали на панські маєтки і грабували їх.
Гайдамацький рух очолили ватажки Максим Залізняк та Іван Гонта. Залізняк і група козаків нерегулярного війська у 1768 році підняли повстання проти поляків. їх підтримав сотник Гонта, який разом із надвірними козаками панів Потоцьких перейшов на бік повстанців. Максим Залізняк був проголошений гетьманом і почав організовувати козацький лад. Повстання гайдамаків відоме під назвою «Коліївщина». Виступи гайдамаків жорстоко придушили польські війська, підтримані царським урядом. Залізняка було заслано на довічну каторгу, а Гонту — віддано полякам для страти.
На фото: український музичний рок-гурт «Гайдамаки». Картина вгорі — «Тарас Бульба», художник Олександр Бубнов.
На честь Гонти названо український народний чоловічий танок, який символізує героїзм і мужність повстанців. Його виконує один танцюрист або кілька з шаблями в руках.
Словом «гайдамака» позначали також вояка українських загонів, що діяли у 1918—1920 роках.
Приклад: Дід починає розповідати про ті часи, коли гайдамаки панів різали та палили. (Степан Васильченко)
Означення: молодий, мужній, сміливий та інші.