Фортеця — це укріплений пункт з міцними спорудами, постійними охоронцями і запасами зброї, одягу, харчів. Синоніми: цитадель, (уроч.) твердиня, (заст.) кріпость.
Приклад: Вставши рано-вранці, Шевченко йшов звичайно в степ за бастіони Орської фортеці... (Олександр Фролов)
Означення: давня, кам’яна, міцна, старовинна та інші.
ФОРТЕЦЯ
Фортеці служили для оборони від ворогів. Вони мали вигляд високих захисних стін, оточених валами із землі, дерева, каменю, і глибоким ровом. На стінах будували башти, робили міцні ворота, підйомні мости.
У середні віки були споруджені фортеці-замки, фортеці-монастирі, які знаходилися у важко доступних місцевостях. Запорізька Січ також мала вигляд міцної фортеці. Вона була оточена валом висотою до 10 метрів, на якому стояв дерев’яний частокіл. Серед укріплень виділялися високі башти з бійницями для гармат. Навколо Січі був викопаний рів, далі тяглися плавні Великого Лугу.
Найбільш укріплена центральна частина фортеці, пристосована до самостійної оборони, або споруда фортечного типу всередині міста мала назву «цитадель».
Для військової оборони у пізніші часи використовували окремо розташовані укріплення — «форти». Під час воєн у 20 столітті споруджували також укріплені райони, смуги, вогневі точки для стрільби — «доти» («довготривала оборонна точка» від російського «дот» — «довгострокова вогнева точка»).
Давні фортеці збереглися у містах Хотин, Кам’янець-Подільський, Білгород-Дністровський та інших.
На світлинах: Генуезька (Судак, угорі) і Хотинська фортеці України