Двері — це отвір у стіні для входу і виходу, а також стулка, що закриває цей отвір. Зменшене: дверці, дверцята.
Синоніми до слова «двері»: арка, проріз, стулка.
ДВЕРІ
Двері роблять у хаті, в кімнатах, коморі, у всіх господарських спорудах. Через них заходять і виходять люди, домашні тварини. Вони завжди закривалися «стулками» — перегородками, переважно дерев'яними. Саме ці стулки ми тепер називаємо словом «двері».
У давнину українці вважали, що через двері до приміщення можуть потрапити злі сили. Тому над дверима вивішували сухі трави, часник, рушники, малювали хрестики. До порога прибивали кінську підкову — «на щастя». Цей звичай зберігся у сільській місцевості до наших днів.
Коли випікали хліб, заборонялося входити і виходити з оселі. Через поріг не годилося вітатися, передавати будь-які речі. Якщо хтось помирав, двері та вікна відчиняли навстіж, «щоб вільно виходила душа». Недоброю прикметою вважалося, коли стулки раптом самі відчинялися.
У минулому двері сільських хат не замикали. Вони були відчинені для всіх добрих людей.
«Двері» — символ перешкоди, межі між знайомим і чужим світом.
Приклад:
Заскрипіли рано двері
У великій хаті.
(Тарас Шевченко)
Означення: великі, вузькі, дерев'яні, добрі, широкі та інші.
Прислів'я про двері
- Не пхай пальці межи двері.
- Низькі двері вчать покори.
Загадки про двері:
- По сінях то сяк, то так, а в хату ніяк.
- Хто входить і виходить, той перший нам руку подає.
- Ми стоїмо завжди при вході, нас у хаті кілька є.
- Стоїть на дорозі, усім заважає; хто йде, той штовхне, а з дороги ніхто не прийме.
Сталі вислови (двері):
- Жити, як у Бога за дверима — «дуже добре».
- Не в ті двері піти (потрапити) — «не те сказати, зробити».
- Показувати на двері — «наказувати комусь вийти», «проганяти».