Дружина — це збройний загін у стародавній Русі, що становить постійну військову силу князя. Інші значення слова «дружина» — група людей, об’єднана для певної діяльності, або жінка у шлюбі. Синонім до слова «дружина» в першому значенні — «військо».
ДРУЖИНА
Князь у Київській Русі мав своє постійне військо — «дружину». У ньому служили сильні, витривалі, хоробрі воїни — «дружинники». Серед них найбільш шанованими були старші дружинники, до яких належали бояри. Вони входили до «думи» (представницького виборного органу) і вирішували важливі військові, міждержавні, господарські справи. Після закінчення військової служби старші дружинники ставали купцями або отримували великі земельні ділянки. Молодші дружинники — це професійні воїни, які здійснювали особисту охорону князя й виконували різні його доручення. У військових походах князь ділив свою здобич із дружинниками. Він задобрював своїх воїнів, щоб ті не перейшли до суперника.
Слово «дружина» вживалося і в ширшому значенні: ним інколи позначали народне ополчення, все княже військо.
Дружина як основна військова сила князів проіснувала до ліквідації удільних князівств: на українських та білоруських землях, що перебували під владою Литви, — до 14-15 століть, а в Росії — до 16 століття.
Добровільні об’єднання людей у пізніші часи створювалися з певною метою: бойові дружини — для підтримання військових дій, санітарні — для лікування поранених, народні — для наведення громадського ладу.
В українській мові слово «дружина» позначає також чиюсь жінку, жіночу половину подружжя, інколи (рідко) — одруженого чоловіка.
Приклад:
Відчинилась міська брама
І з дружиною малою
Вийшов князь з Переяслава.
— Іван Франко
Означення: велика, мала, смілива, хоробра та інші.