Діаспора — це компактне поселення людей, що належать до певного етносу, за межами держави їх основного проживання. Також «діаспорою» називаються люди певного етносу, які компактно мешкають за межами держави їх основного проживання. Іноді «діаспора» — це релігійні та етнічні групи, що живуть у нових для себе районах як національно-культурні меншини.
ДІАСПОРА
«Українською діаспорою» називають компактне поселення українців за межами України. За даними Всесвітнього конгресу українців (Київ, 1992 рік) поза Українською державою проживає понад 12 мільйонів українців у 64 країнах світу. Вони мають окремі громади у Північній та Південній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії, на Близькому і Далекому Сході.
Історію української «еміграції» (переселення зі своєї батьківщини в іншу країну) за океан поділяють на 3 етапи.
- Під час першого (з кінця 70-х років 19 століття до першої світової війни) з територій, що належали Австро-Угорщині, а нині становлять західну частину України, виїхало приблизно 600 тисяч осіб. Це були бідні неписьменні селяни, які переважно прибували в Америку, щоб урятуватися від злиднів й отримати землю.
- Упродовж другого (період між двома світовими війнами) — виїхало близько 100 тисяч осіб.
- У роки третього (після закінчення Другої світової війни) з таборів для переміщених осіб у Західній Європі прибуло приблизно 120 тисяч біженців.
Діаспора в США
За підрахунками американських учених, у США нараховується близько 2 мільйонів українців, що становить майже 1 процент населення країни. Тут створено різноманітні українські громади, на утриманні яких знаходяться українські католицькі, суботні та недільні школи. Українознавство викладається у 28 університетах і коледжах США. Наукові програми здійснюються у Гарвардському університеті, Українській вільній академії наук (УВАН), Науковому товаристві імені Тараса Шевченка (НТШ). Діють також Українська шкільна рада, Українська академія мистецтв і наук, інститути української літератури і мови, багато творчих колективів. У США видаються десятки періодичних видань, працюють українські видавництва.
Українці в Канаді
У Канаді більша частина українців проживає у провінціях Манітоба, Саскачеван, Альберта. За переписом 1981 року українців було 754 тисячі 980 осіб, що становить 3,1 процента населення країни. Головні центри україністики — університети в Оттаві, Торонто, Гамільтоні, Вінніпезі, Манітобі, Саскатуні, Саскачевані. Центром українознавства є Канадський інститут українських студій при Альбертському університеті (КІУС). Працюють Наукове товариство імені Тараса Шевченка, Українська вільна академія наук, Українське національне об’єднання (УНО), Українська стрілецька громада (УСГ), Організація українок Канади, Конгрес українців Канади. Українські письменники входять до об’єднання «Слово» та Об’єднання працівників літератури для дітей і молоді. Видається чимало україномовних періодичних часописів.
Українська діаспора в Австралії
Перші українці в Австралії з’явилися серед поселенців у 19 столітті. Після другої світової війни вони прибували за угодою уряду Австралії з Міжнародною організацією у справах біженців. Нині українська етнічна група налічує 35 тисяч чоловік. Українські громадські осередки виникли в Австралії в середині 1945 року.
У 1950 році на першому конгресі цих організацій було утворено Союз українських організацій Австралії. Також існують міжнародні організації СУМ (Спілка української молоді) та «Пласт», земляцькі товариства, які об’єднують іммігрантів — вихідців з певних місцевостей.
Українські об’єднання успішно розвиваються в Великобританії, Австрії, Аргентині, Бразилії та інших країнах.
Колишній СРСР
Українці компактно проживають також у республіках колишнього Радянського Союзу: Росії, Казахстані, Татарстані, Білорусі та інших. Наприкінці 1920-х років розпочалося штучне перемішування народів. У 1926—1939 роках на Далекий Схід, у Сибір та Сахалін з України вивезено 2,8 мільйона осіб. З інших районів СРСР у цей період переселено понад 220 тисяч чоловік. Українці в республіках Радянського Союзу не мали національних прав, українських шкіл, бібліотек, преси. Із початку 1990-х років почалося відродження української культури. Створені українські земляцтва у містах Нижньовартовськ, Барнаул, Якутськ, Душанбе, Таллінн та інших. Виникли Українське товариство імені Т.Шевченка в Санкт-Петербурзі, «Славутич» — у Москві, «Кобзар» — в Уфі, «Українська родина» — в Сургуті, «Славутич» — у Норильську, «Київська Русь» — у Південно-Сахалінську та інші. Відкрилися українські недільні школи у Москві, Вільнюсі, Ризі, Таллінні, Алма-Аті, Єревані. У грудні 2001 року в Москві відбувся з’їзд українців, які проживають на території Російської Федерації. Етнічними українськими землями здавна були Воронежчина, Курщина, Донщина, Кубань. Нині вони потребують духовної, матеріальної підтримки з боку місцевої влади та України.
Приклад: Наукових досліджень про українську мову в діаспорі небагато. (Богдан Ажнюк)
Означення: велика, українська та інші.
Сталі словосполучення (діаспора):
- Західна діаспора — «компактне поселення українців у країнах Європи, Америки, Австралії та Нової Зеландії»; «українці, що проживають у країнах Європи, Америки, Австралії та Нової Зеландії».
- Східна діаспора — «компактне поселення українців у країнах, що входили до складу колишнього Радянського Союзу»; «українці, що проживають у країнах, що входили до складу колишнього Радянського Союзу».
На горішній світлині: Міс Українська Діаспора-2013 Соломія Крун (Solomia Krun) із Чикаго.